Дідовець Сергій Разумович

Сергій Разумович Дідовець
Народився	11 вересня 1918(1918-09-11) Остер, Чернігівська губернія, Українська Держава
Помер	1998(1998)
Громадянство	СРСР→  Україна
Національність	українець
Діяльність	ветеринарія
Alma mater	Київський сільськогосподарський інститут
Науковий ступінь	кандидат ветеринарних наук
Посада	головний державний ветеринарний інспектор УРСР
Термін	1953—1983
Попередник	Є. І. Дубровин
Наступник	П. П. Достоєвський
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «За взяття Берліна»

Сергій Разумович Дідовець (11 вересня 1918–1998) — український науковець і організатор ветеринарної справи в Українській РСР. Кандидат ветеринарних наук (1960), заслужений ветеринарний лікар УРСР.

Життєпис

Народився в місті Остер, нині Козелецького району Чернігівської області. Зростав без батька, мати працювала шкільною вчителькою.

Після закінчення середньої школи вступив на ветеринарний факультет Київського сільськогосподарського інституту, який закінчив у 1941 році.

У вересні 1941 року Дзержинським РВК м. Харкова призваний до лав РСЧА. Учасник німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Воював на Брянському, Сталінградському, Донському, Південно-Західному, 3-му Українському та 1-му Білоруському фронтах. Обіймав посаду начальника дивізійного ветеринарного лазарету 74-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії капітан ветеринарної служби. Член ВКП(б) з червня 1944 року.

Після демобілізації працював головним ветеринарним лікарем Борзнянського району, а з 1948 року — начальник державної ветеринарної служби Чернігівської області.

З березня 1953 року — начальнк управління ветеринарії Головного управління (ГУ) тваринництва міністерства сільського господарства УРСР. У 1965 році на базі управління ветеринарії було створене Головне управління ветеринарії з державною ветеринарною інспекцією міністерства сільського господарства УРСР, начальником ГУ — головним державним ветеринарним інспектором УРСР і членом колегії міністерства сільського господарства УРСР був призначений С. Р. Дідовець. На цій посаді він працював до 1983 року.

Одночасно проводив значну науково-дослідницьку роботу. У 1960 році захистив дисертацію на тему «Епізоотія ящуру в УРСР 1952—1957 рр.» та здобув науковий ступінь кандидата ветеринарних наук. За його активного сприяння у 1977 році в Києві була відкрита філія Українського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії, згодом — Український науково-дослідний ветеринарний інститут.

Нагороди і почесні звання

• три ордени Трудового Червоного Прапора.
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985).
• три ордени Червоної Зірки (12.11.1944, 07.06.1945, 18.06.1945).
• орден «Знак Пошани».
• медалі.
• Заслужений ветеринарний лікар Української РСР.
• Почесна грамота Верховної Ради УРСР.

Основні праці

• Дідовець С. Р. Організація і планування ветеринарної справи: навчальний посібник для учнів сільськогосподарських технікумів зі спеціальності «Ветеринарія». — Київ: Вища школа, 1980.

Джерела

• Історія ветеринарної медицини України // П. І. Вербицький, П. П. Достоєвський, С. К. Рудик. — К.: Ветінформ, 2002.
• Легендарний С. Р. Дідовець (до 85-річчя з дня народження) // Ветеринарна медицина України. — 2003. — № 9. — С. 43.