uk %D0%94%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%B0 %D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 %D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Дєєва Ірина Савелівна
Дєєва Ірина Савелівна
Фаїна Савелівна Дєєва
Народилася	31 грудня 1886; Волинь
Померла	3 жовтня 1965 (78 років); Москва
Діяльність	театральна режисерка і педагог
Відома завдяки	перша жінка-режисер в Україні, співорганізатор Київського дитячого театру
Alma mater	юридичний факультет Сорбонни
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дєєва.

Іри́на Саве́лівна Дє́єва (справжнє ім'я — Фаїна; 31 грудня 1886(18861231), Волинь — 3 жовтня 1965, Москва) — українська театральна режисерка. Перша жінка-режисер в Україні: організатор Київського державного театру для дітей ім. Івана Франка, Київського театру робітничої молоді.

Життєпис

Ірина (Фаїна)^[1] Дєєва народилась на Волині 31 грудня 1886(18861231) року.

Закінчила Вищі жіночі курси, юридичний факультет Сорбонни в Парижі, драматичні курси Юрія Озаровського при Петербурзькому театральному училищі.

Сценічну діяльність розпочала 1912 року в Київському російському театрі «Соловцов» як актриса.

В 1919 році працювала як актор і режисер під керівництвом К. О. Марджанова (Другий Театр Української Радянської Республіки імені Леніна).

З 1919 року вела педагогічну роботу в театральних студіях.

За спогадами Бориса Єфімова в 1919 році Ірина Савелівна з подругою Вірою Юренєвою евакуювалася з Києва разом із пересувним червоноармійським театром.^[2] На фронті була начальником військової художньої бригади та театральної роботи Дванадцятої армії до 1921 року. Мала поранення.

1924 року разом з Олександром Соломарським стала організатором і художнім керівником Київського театру юного глядача, в якому 1928 року поставила спектаклі «Дон Кіхот» (1928), «Так було» (1929) Олександри Бруштейн і Бориса Зона, «Одруження» (1930), «Загибель ескадри» (1931), «На штурм» (1931) О. Корнійчука.

1928 року в Київському театрі робітничої молоді (ТРОМ) поставила п'єсу Олександра Корнійчука «На грані» (художник-сценограф С. Зарицький, композитор І. Віленський). Це був перший драматичний твір Корнійчука.

1930—1933 років працювала в Дніпропетровську. 1933—1938 років — знову в Києві.

Проте, як зазначала Валентина Заболотна, «Ірина Дєєва була надто помітною фігурою в українському театрі, щоб їй дали спокійно головувати в столичному вже на той час ТЮГу. І в 1938-му вона опинилася в Архангельську художнім керівником ТЮГу».^[3] В Архангельську працювала до 1941 року.

1941—1948 — режисер Новосибірського ТЮГа, 1948 року — режисер театру в Новокузнецьку Кемеровської області.

Пішла з життя 1965 року в Москві (за іншими даними — 1971).^[4]