Дятел бурокрилий

? Дятел бурокрилий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Дятлоподібні (Piciformes) Родина: Дятлові (Picidae) Рід: Савановий дятел (Dendropicos) Вид: Дятел бурокрилий
Біноміальна назва
Dendropicos obsoletus (Wagler, 1829)[2]
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Picoides obsoletus Chloropicus obsoletus Ipophilius obsoletus
Посилання
Вікісховище: Dendropicos obsoletus Віківиди: Dendropicos obsoletus ITIS: 554023 МСОП: 22681030 NCBI: 1638938

Дя́тел бурокрилий[3] (Dendropicos obsoletus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Найближчими родичами бурокрилих дятлів є танзанійські дятли[4].

Опис

Довжина птаха становить 13—16 см. Голова коричнева, над очима білі «брови», під дзьобом білі «вуса», скроні темні. Верхня частина тіла коричнева, на крилах і хвості білі смужки. Нижня частина тіла білувата, іноді поцяткована темними смужками. У самців на тімені і потилиці червона пляма[5].

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[6]

• D. o. obsoletus (Wagler, 1829) — від Сенегалу до південного Судану, західної Уганди, південного Камеруну і північного сходу ДР Конго;
• D. o. heuglini (Neumann, 1904) — східний Судан і північна Ефіопія;
• D. o. ingens (Hartert, E, 1900) — від південної Ефіопії до Уганди і центральної Кенії;
• D. o. crateri (Sclater, WL & Moreau, 1935) — північна Танзанія.

Поширення і екологія

Бурокрилі дятли поширені від Сенегалу до північної Танзанії. Вони живуть в саванах, рідоліссях і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 3000 м над рівнем моря. Сезон розмноження триває з лютого по червень. Бурокрилі дятли гніздяться в дуплах, вхід в які розташовується на висоті від 1,5 до 6 м над землею. В кладці 2 яйця. Насиджують яйця і піклуються про пташенят і самиці, і самці[7].

Примітки

1. BirdLife International (2016). Dendropicos obsoletus. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
2. Wagler, Johann Georg (1829). Beyträge und Bemerkungen zu dem ersten Bande seines Systema Avium. Isis von Oken (German та Latin) . 22. cols 505–519 [510–511]. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Fuchs, J.; Pons, J.-M.; Bowie, R.C.K. (2017). Biogeography and diversification dynamics of the African woodpeckers. Molecular Phylogenetics and Evolution. 108: 88—100. doi:10.1016/j.ympev.2017.01.007. PMID 28089840.
5. Winkler, Hans; Christie, David A. (2010). Woodpeckers. London: Christopher Helm. с. 86. ISBN 978-1-4081-3504-4. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
6. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 30 грудня 2021.
7. Short, Lester L. (1982). Woodpeckers of the World. Monograph Series 4. Greenville, Delaware: Delaware Museum of Natural History. с. 234—235, 575, Plate 37. ISBN 0-913176-05-2. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.