У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Дьячков .
Леонід Миколайович Дьячков (рос. Леонид Николаевич Дьячков ; 7 травня 1939 , Ленінград , РРФСР , СРСР — 26 жовтня 1995 , Санкт-Петербург , Росія ) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1971). Народний артист РРФСР (1980).
Закінчив Ленінградський театральний інститут імені О.М. Островського (1961, курс Б.В. Зона ). Після його закінчення потрапив в трупу Театру імені Ленсовєта .
У кіно дебютував в 1963 році в фільмі «Приймаю бій» . Працював на картинах режисера Лариси Шепітько , Гліба Панфілова , Петра Тодоровського , Олександра Мітти .
З 1984 року — актор кіностудії «Ленфільм» .
Знімався у фільмах Одеської кіностудії : «Міський романс» (1970), «За твою долю» (1972), «Я — Водолаз-2» (1975), а також в картинах «Провінційна історія» (1988) студії Укртелефільм і «Вишневі ночі» (1992) «Національно-культурного виробничого центру Рось».
З 1988 року — актор Ленінградського Театру імені О.С. Пушкіна (нині — Александринський театр ).
Леонід Дьячков наклав на себе руки 26 жовтня 1995 р. у Санкт-Петербурзі.
Перша дружина — Олена Маркіна, заслужена артистка Росії. Друга (громадянська) дружина — актриса Інна Варшавська, померла від раку в 1990 році. Третя дружина — художник по костюмах Тетяна Томошевська.
1956 — Дорога правди — Кисельов (немає в титрах)
1963 — Приймаю бій — Михайло Валетов
1964 — Хокеїсти — епізод
1965 — Іду на грозу — Анатолій Полтавський
1965 — Пригоди зубного лікаря — Костя
1966 — Крила — Митя Грачов, військовий льотчик
1967 — У вогні броду немає — епізод
1967 — Фокусник — Павло, слідчий
1968 — Дон Кіхот веде бій (фільм-спектакль) — Єгор Сивий
1969 — Гори, гори, моя зірко — Охрим
1969 — Мертві душі (фільм-спектакль) — автор
1970 — Міський романс — батько Ганнусі, вертольотчик
1970 — Щастя Анни — Яків
1971 — Ти і я — Петро
1972 — За твою долю — Федір
1973 — Приборкання норовливої (фільм-спектакль) — Люченціо
1974 — Премія — Віктор Миколайович Черніков, начальник будівельного управління
1974 — Найжаркіший місяць — Віктор Лагутін, сталевар
1974 — Сергєєв шукає Сергєєва — Юрій Миколайович Сергєєв
1975 — Ковальова з провінції (фільм-спектакль) — Олексій Олексійович Мещеряков, хірург
1975 — Що таке добре і що таке погано (короткометражний) — директор радгоспу
1975 — Я — Водолаз-2 — Леонід Криницький, водолазний старшина
1976 — Недільна ніч — Трубчак, голова колгоспу
1976 — Середина життя — Дмитро Юсупов
1976 — Тільки удвох — Борис Антонович Воронін, головний редактор
1977 — Друга спроба Віктора Крохіна — Микола Іванович Глинов, боксер
1978 — Антоніна Брагіна — Степан Брагін
1979 — Бал (фільм-спектакль)
1979 — Смак хліба — Юрій Григорович Калашников
1979 — Крутий поворот — Володимир Петрович Бильбасов, капітан судна
1979 — Старосвітські поміщики (фільм-спектакль) — оповідач
1980 — У поті чола свого (фільм-спектакль) — Голота
1980 — Остання втеча — Микола Чернов
1980 — Холостяки (короткометражний) — Яша
1981 — Други ігрищ та забав (короткометражний) — Худяков
1981 — На чужому святі — майор Кондратьєв Віктор Іванович
1981 — Фронт в тилу ворога — Віктор Іванович Шумський, інженер-майор
1981 — Поліська хроніка: Люди на болоті — Ахрім Грибок / Іван Онисимович Апейка
1982 — Поліська хроніка: Дихання грози
1983 — П'ятий десяток (фільм-спектакль) — Пушкін Ігор Миколайович, відряджений іхтіолог
1984 — Без сім'ї — Жером Барбер, прийомний батько
1985 — Перед самим собою — Василь Степанович Полоніцин, чиновник Спілки композиторів
1985 — Розслідує бригада Бичкова (фільм-спектакль) — Коптельцев
1986 — Міст через життя — Курдюмов, професор
1987 — Зустрічним курсом — судновий лікар
1987 — Мій бойовий розрахунок — начальник госпіталю
1987 — Під кінець ночі — лікар на німецькому судні
1988 — Лапта — П'ятницький, доцент
1988 — Небезпечна людина — Григорій Павлович Павлов, заступник головного інженера
1988 — Провінційна історія — батько Майки, директор хімзаводу
1989 — Васька — Костянтин Якович Куницький
1989 — Висока кров — Молчанов, конюх
1989 — Круглянський міст — батько Миті
1992 — Вишневі ночі — Свиридов, офіцер НКВС
1993 — Аляска Кід — господар готелю
1993 — Чорна лелека — Петрович, бізнесмен
Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962—1980. М., 1998. — С.721.
