Дьйордь СекерешДьйордь Секереш (угор. Szekeres György; 29 травня 1911 — 28 серпня 2005) — угорський і австралійський математик, кавалер ордена Австралії. Ранні рокиСекереш народився в Будапешті, який входив тоді до Австро-Угорської імперії, в єврейській сім'ї, яка займалася шкіряним бізнесом. Уже в школі продемонстрував неабиякі математичні здібності і любов до математики. Однак в силу практичних міркувань батьки наполягли на тому, щоб він вивчав хімію в Будапештському університеті технології і економіки. Отримавши диплом, він пропрацював шість років у Будапешті як хімік-аналітик. 1936 року одружився з математиком Естер Клейн[en]. У цей період Секереш вже продуктивно займався математикою. Доведена ним разом з Палом Ердешем у 1935 році комбінаторна теорема про опуклі багатокутники[3] названа «задачею зі щасливим кінцем» у зв'язку з його одруженням. Надалі Секереші були змушені тікати від нацизму в Китай, де Дьйордь влаштувався на роботу в Шанхаї. Там родина жила протягом Другої світової війни, японської окупації та початку комуністичної революції. У Шанхаї в них народився син Петер. Кар'єра1948 року Секерешу запропонували посаду в університеті Аделаїди, Австралія, яку він з радістю прийняв. Після всіх труднощів він почав успішно займатися математикою. Через кілька років у Секерешів народилася дочка Джулі. 1963 року сім'я переїхала в Сідней, де Секереш отримав посаду в університеті Нового Південного Уельсу і продовжував викладати там до виходу на пенсію в 1975 році. Крім викладання і математичних досліджень він багато часу приділяв підготовці завдань для шкільних математичних олімпіад[en], які проводилися його університетом, і для щорічних конкурсів, які проводило математичне товариство університету Сіднея. Все життя Секереш працював у тісній співпраці з багатьма видатними математиками, зокрема з Палом Ердешем, Палом Тураном, Белою Боллобашем[en], Рональдом Гремом, Альфредом ван дер Портеном[en], Міклошем Лацковичем[ru] і Джоном Коатесом[en]. Особисте життяЗадача зі щасливим кінцем, названа так Палом Ердешем у зв'язку з подальшим весіллям Дьйордя, показує наскільки нерозривно математика була пов'язана з життям Секереша. 1933 року Дьйордь і кілька інших студентів часто зустрічалися в Будапешті на математичних семінарах. На одній з цих зустрічей Естер Клейн запропонувала задачу:
Дозволивши Секерешу, Ердешу й іншим учасникам деякий час поламати голову, Естер пояснила своє нескладне доведення[4]. Згодом Дьйордь і Пал опублікували статтю з узагальненням її результату. Ця робота була оригінальним розвитком теорії Рамсея і фундаментальним результатом комбінаторної геометрії. Дьйордь і Естер померли в один день протягом однієї години 28 серпня 2005 року в Аделаїді, Австралія.[5] Нагороди
Див. також
Примітки
Посилання
|