Пал Туран
Пал Туран (угор. Turán Pál 1910–1976) — угорський математик, засновник екстремальної теорії графів. Академік Угорської АН (1953, членкор з 1948). ЖиттєписПал Туран народився 18 серпня 1910 у Будапешті. Походив з єврейської родини. Закінчив Будапештський університет у 1933 з дипломом викладача математики, в 1935 там же захистив дисертацію під керівництвом Ліпота Фейєра. З огляду на національне походження довгий час не міг отримати роботу в університеті. У роки Другої світової війни був направлений до трудового табору; за спогадами Турана, його доля в таборі була полегшено охоронцем, який в довоєнні роки працював коректором у видавництві і публікував математичний журнал з його працями[9]. Після війни в 1945 почав викладати в альма-матер, з 1949 — професор. Помер від лейкемії. Був двічі одружений. Перший раз на Кобор Кляйн (від неї — син Роберт), а другий — на T. Sós Vera (діти — Дьєрдя і Тамаш). Математика
У 1934 розробив Сито Турана і дав новий простий доказ теореми Харді — Рамануджана про кількість різних простих дільників числа n.
Туран вважається основоположником екстремальної теорії графів. Його теорема про кількість ребер — одна з найважливіших теорем цієї теорії.
Туран розробив метод підсумовування потужностей для роботи над гіпотезами Рімана. Публікації
НагородиПримітки
|