Дубрівка (Ужгородський район)
Дубрі́вка (Дубровка) — село в Середнянській громаді Ужгородського району Закарпатської області, на межі Ужгородського та Мукачівського районів. Село розташоване біля річок Стара та Веля та автомобільної дороги міжнародного значення М06-E50. ІсторіяУ письмових джерелах село відоме під назвою «Doboruvka» і, як свідчать археологічні дані, виникло задовго до XI ст. 1414 року село «Дубравка», як його називає джерело, належало шляхтичам з Павловців (Східна Словаччина). У XV ст. селом володіли землевласники сім'ї Добо з Середнього. Тоді селяни користувалися 21 портою землі. 1599 року в селі нараховувалось 24 кріпосницьких господарств, господарство шолтейса, греко-католицька церква, будинки священиків. У XVII— на початку XVIII ст. кількість селянських кріпацьких дворів зменшилась до восьми. На австрійській топографічній карті 18-го століття (карта складена у 1782—1787 р.р.) можна побачити тогочасну назву села — «Doboruvka»[1] [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.]. ПолітикаПарламентські вибори, 2019На позачергових парламентських виборах 2019 року в селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210556, розташована в приміщенні клубу.
ХрамиХрам Св. Петра і Павла В архівних документах село Дубрівка значиться з 1417 року[3]. У Протоколі візитації парохій Ужанського комітату єпископом Михайлом Ольшавським у 1751 році відзначається парохія с. Дубрівки, яка належала до Середнянського деканату. Храм св. Петра і Павла був дерев'яним, покритий шинглями. Стан його був задовільним. Іконостас був виконаний простим сільським маляром. Ковчег був дерев'яним, чаша для св. Причастя — цинкова. Церква мала два дзвони. Кладовище було огородженим. Церква не мала ніяких доходів. Храм мав необхідні богослужбові книги[4]. Станом на 1805 рік проповідь відбувалася руською (русинською) мовою[5]. Перед входом у храм стоять три Хрести Господні. Один поставлений 1900 року дубрівчанами, які повернулися після заробітків з Америки. Другий 1914 року встановила сім'я Юрка Лаври. Ці хрести знаходилися в різник частинах села і коли радянська влада хотіла їх знищити, то вірники перенесли їх на територію церкви. 3 правого боку церкви стоїть дзвіниця ХІХ століття, яка мала два дзвони. Менший дзвін був відлитий у Будапешті у 1910 році. Більший, перевезений із с. Сторожниця, відлитий на дзвоноливарні Френца Егрі у 1921 році. 1949 року, після ліквідації Мукачівської греко-католицької єпархії, храм був переданий у користування православній громаді села. 1990 року, після легалізації діяльності греко-католицької єпархії, була відновлена і греко-католицька громада села.
Пам'ятки
Відомі уродженці
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia