Дубенський ґебіт
Ду́бенський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Dubno «Дубенська округа») — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Дубні, яка існувала протягом німецької окупації Української РСР. ІсторіяОкругу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні з Демидівського, Дубенського, Козинського, Млинівського, Острожецького, Радивилівського і частини Вербського (біля Дубна) районів тодішньої Рівненської області[2]. Комісаром ґебіту був штандартенфюрер на прізвище Брокс[1]. Ґебіт підпорядковувався Луцькому судовому відділу[3]. Станом на 1 вересня 1943 Дубенський ґебіт поділявся на 7 німецьких районів: район Верба (нім. Rayon Werba/Gebiet Dubno), Демидівка (нім. Rayon Demidowka), Дубно (нім. Rayon Dubno), район Козин (нім. Rayon Kosin), район Млинів (нім. Rayon Mlynow), район Острожець (нім. Rayon Ostroshez) і район Радивилів (нім. Rayon Radziwillow), якому німці повернули давню назву замість радянської «Червоноармійськ» (нім. Tscherwonoarmejsk).[2] У Дубні виходив двотижневий часопис для українських школярів «Школярик». Збереглися випуски з 1 жовтня 1941 по 1942 рік. Його редактором був Авенір Коломиєць.[4] 17 березня 1944 року окружний центр Дубно зайняли радянські війська.[5] СкладАдміністративно до складу гебіту входило 7 районів[6]:
Примітки
Джерела
|