Дружко Марія Олександрівна

Дружко Марія Олександрівна
Дружко Марія Олександрівна
Народилася	1 березня 1983 (42 роки) ; Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	письменниця, поетеса, культурний діяч
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Мова творів	українська

Марі́я Олекса́ндрівна Дружко́ (нар. 1 березня 1983(19830301), Дніпродзержинськ) — українська поетеса та прозайкиня, культурна і громадська діячка, видавниця і літературний консультант. Член Національної спілки письменників України (2003) та Національної спілки журналістів України (2019).

Координаторка і муза^[1] молодіжного мистецького проекту VivArt з дня його заснування (2005). Літературний редактор однойменного літературно-мистецького альманаху.

На даний момент Марія Дружко представляє кабінет молодого автора при Обласній Дніпровській організації НСПУ, приділяє велику увагу розвитку молодої літератури Придніпров'я.

Біографічні відомості

Закінчила у місті Кам'янське середню школу № 38 із золотою медаллю, а також музичну школу № 3.

Закінчила Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, факультет української та іноземної філології і мистецтвознавства (2000—2005).

З 2003 року член Національної спілки письменників України. Пише віршовані та прозові твори для дорослих і дітей.

У 2019 році Марія Дружко залучилася до руху амбасадорів книжкового Форуму видавців у Львові і була удостоєна звання «Найкреативнішого амбасадора».

Творчість

Пише вірші, прозу, літературно-критичні статті.

Видала 6 персональних поетичних збірок:

Журливі журавлі. — Дніпропетровськ, 2000.
Сонячна соната. — Дніпропетровськ, 2001.
Камертони душі. — Дніпропетровськ, 2003.
Клепсидра. — Дніпропетровськ, 2006.
Стрітення. — Дніпропетровськ, 2012.
Атмосфера слова. — Кам'янське, 2020.

2005 року побачила світ перша дитяча книжка поетеси — «Казочка про рукавички»^[2].

Після того письменниця написала ще кілька дитячих творів і казок — як віршованих, так і прозових: «Вишенька», «Бузок», «Квасько та Кватруся».

Авторка романів «Шейла» (2008), «Полювання на тура»^[3] (2017).

Відзнаки

Лауреатка премії Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Обдаровані діти — надія України» (1999, 2000).
Лауреатка всеукраїнського літературно-мистецького віча «Собори наших душ» імені Олеся Гончара (1998, 1999, 2000).
Лауреатка міжнародного конкурсу «Морський коньок» (1998).
Лауреатка обласної премії творчо обдарованої молоді (Дніпропетровськ, 2003, 2004).
Лауреатка Міжнародної премії імені Олеся Гончара (2008).
Лауреатка літературної премії імені Валеріана Підмогильного (2012).
Лауреатка премії в галузі культури, мистецтва та літератури (2014).
Лауреатка літературного конкурсу Національної спілки письменників України «Степова Еллада» (2016).
Лауреатка фестивалю поезії «Підкова Пегаса» (2018).^[4]
Лауреатка міжнародного фестивалю «National novel writing month» (2018).

Публікації

Твори Марії Дружко увійшли до Антології літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я «Сяєво жар-птиці» (2009), Шевченкіани Придніпров’я (2010), Антології сучасної новелістики та лірики України (2016).

Марія Дружко є співавтором літературних збірників «Собори наших душ» (1998 – 2001), «Весняний цвіт» (2003), «Неопалима купина» (2004), «Ятрань» (2005), «Січеславці про Багряного» (2006), «Мальви для героя» (2019), «Йому тринадцятий минало» (2020).

Має публікації в альманахах, журналах та газетах «VivArt”, «Саксагань», «Київська Русь», «Дніпро», «Січеслав», «Бористен», «Свічадо», «Гранослов'є», «Свобода», «Степова Еллада», «Літературна Україна» та ін.