Друга шлезвізька війна (дан.2. Slesvigske Krig) — війна, що тривала 1 лютого — 30 жовтня 1864 року, між Данією та коаліцією Пруссії й Австрії. Велася за Шлезвізьке, Гольштейнське і Лауенбурзьке герцогства , які контролювала Данія. Вважається першою з воєн у процесі об'єднання Німеччини навколо Пруссії. Пруссько-австрійську коаліцію підтримували держави Німецького союзу; на боці Данії також билися ісландці та добровольці з Швеції. Основні бої проходили на данській території, зокрема під Дюббеле і Альсі. У квітні пруссько-австрійські сили прорвали данську оборону й на 14 липня окупували весь Ютландський півострів. За умовами Віденського договору Данія віддала Пруссії та Австрії контроль над герцогствами, втративши близько 40% своєї території та населення.
Назва
Друга шлезвізька війна (дан.2. Slesvigske Krig) — у данській історіографії; на противагу успішній Першій шлезвізькій війні.
Німецько-данська війна (нім.Deutsch-Dänischer Krieg) — в німецькій та про-німецькій історіографії.
Причини
У середині XIX століття між Данією і Пруссією виникло суперництво через герцогства Шлезвіг і Гольштейн, які перебували в особистій унії з Данією. 1848 року почалась війна, що продовжилася до 1850 року (дивися Дансько-пруська війна 1848-1850). Після її закінчення колишній статус герцогств був підтверджений Лондонськими протоколами 1850 і 1852 років. Але в листопаді 1863 року в Данії була прийнята нова конституція, по якій Шлезвіг приєднувався до Данського королівства. Австрія і Пруссія за підтримки ряду держав Німецького союзу сприйняли цей крок як порушення колишніх домовленостей. Вони висунули Данії вимогу скасувати конституцію і окупували Гольштейн, а також німецьке герцогство Лауенбург, на яке претендувала Данія. А 16 січня Австрія і Пруссія оголосили Данії ультиматум з вимогою відновити статус Шлезвіга. В кінці січня Данія відхилила ультиматум.
1 лютого 1864 пруссько-австрійські сили вдерлася до Данії, вступивши на територію герцогства Шлезвіг.
3 лютого австрійці розбили данські сили під Конгсхеєм (Кенігсгюгелем).
6 лютого пруссаки розбили данців при Арнісі.
18 лютого частина прусських гусар перетнула дансько-прусський кордон у Північному Шлезвігу, й захопила містечко Колдінг
22 лютого прусські війська перейшли в наступ і атакували передову лінію данців, відкинувши їх до основної лінії оборони біля Дюббеля.
8 березня Бісмарк змусив австрійців відправити їхні осоновні сили вглиб Данії. У жорстокому бою вони захопии Вайле. Данці відступили до Горсенса.
15 березня прусська артилерія з Броагера почала обстрілювати данські позиції біля Дюббеля.
17 березня прусська армія здобула ряд перемог біля Дюббеля, але прусський флот, що намагався зняти данську морську блокаду з Шлезвіга і Гольштейна, був розбитий під Ясмундом.
28 березня прусські війська здійснили атаку Дюббельських шанців, але вона захлинулася.
2 квітня прусська артилерія почала бомбардування містечка Сендерборг; до 18 квітня було випущено 65 тисяч снарядів по данських позиціях.
4 квітня прусські війська знову атакували Дюббель, але данці відкинули їх назад.
18 квітня, о 10 ранку, після артпідготовки 10 тисяч прусських солдат штурмували Дюббельські укріплення і нарешті здобули Дюббельський форт. Відчайдушна контратака данської 8-ї бригади була безуспішною. Втрати данської сторони склали близько 1700 вояків.
25 квітня, за наказом данського військового міністра, командувач сухопутних сил Данії генерал Люндінг залишив містечко Фредерісія, яке тримали в облозі австрійці. Того ж дня почалася конференція в Лондоні, щодо припинення війни і мирного врегулювання територіальної суперечки за Шлезвіг.
9 травня відбулася битва при Гельголанді, яка поклала край данській морській блокаді.
12 травня учасники Лондонської конференції домовилися про перемир'я. Проте бойові дії спалахнули знову, оскільки угоди про кордони не було досягнуто. Прусська армія продовжила бомбардування Сендерборга.
26 травня пруссаки почали обстрілювати острів Альс.
24 червня Пруссія та Австрія дійшли згоди, що Шлезвіг буде відібраний у Данії.
25 червня Лондонська конференція була зірване через позицію Данія, яка відмовилася віддавати Шлезвіг.
29 червня відбулася битва за Альс, в ході якої прусські війська штурмом, під артилерійським вогнем, здобули острів. Це була остання велика битва війни.
30 червня полк лейб-гвардії принца Данського, останній підрозділ данської армії, покинув територію Шлезвігу.
3 липня данські сили під командуванням генерал-лейтенанта Бека безуспішно атакували прусські сили біля Лундбі. Це було останнє воєнне зіткнення в ході війни.
14 липня пруссько-австрійські сили окупували усю територію Ютландського півострова, що належав Данії. Данський уряд був змушений піти на перемир'я і відновити мирні переговори на менш вигідних умовах.
1 серпня 1864 року сторони підписали попередні домовленості, за якими данський король зрікався своїх прав у герцогствах Шлезвіг і Гольштейн на користь імператора Австрії та короля Пруссії.
30 жовтня було укладено Віденський договір, за яким Данія віддала Шлезвіг, Гольштейн і Лауенбург прусському й австрійському урядам. Крім цього данців змусили здати анклави у західному Шлезвігу, які не були частиною герцогства, а безпосередньо належали Данській короні. Данія втратила 40% своєї території й 38,5% населення.
Битва при Конгсхеї (Кенігсгюгелі) 3 лютого
Бої під Дюббеле 18 квітня
Штурм Дюббеля 18 квітня
Контратака 8-ї бригади 18 квітня
Битва при Гельголанді 9 травня
Штурм Альса 29 червня
Підсумки
Лише до кінця жовтня 1864 конфлікт був урегульований повністю, і 30 жовтня в Відні був підписаний мирний договір. Данія відмовилася від своїх домагань на Лауенбург, Шлезвіг і Гольштейн. Герцогства були оголошені спільними володіннями Прусії та Австрії, причому Шлезвігом відтепер управляла Пруссія, а Гольштейном — Австрія. Ця війна стала важливим етапом на шляху об'єднання Німеччини під гегемонією Пруссії.
↑Вказана чисельність армії у воєнний час. З них 40 500 піхоти, 4900 кавалерії, 5600 артилеристів і 700 інженерів. З них у війні взяло участь 38 000 солдатів.
↑У данській армії зникло безвісти 812 осіб, яких офіційні данські джерела зараховують до вбитих.
Бібліографія
Джерела
Der Deutsch-Dänische Krieg 1864. 2 Bände und Landkartenband, / hrsg. Abtheilung für Kriegsgeschichte des Großen Generalstabs. 1886/1887. (репринт — 2014).
Alberts, K. Düppel 1864. Schleswig-Holstein zwischen Dänemark und Preußen. Boyens Buchverlag, 2013.
Buk-Swienty, T. Slagtebænk Dybbøl – 18. april 1864 – historien om et slag. København: Gyldendal, 2008.
Clemmesen, M.; Frantzen, O.; Friis, T. Danmarks krigshistorie. København: Gad, 2010.
Ganschow, J.; Haselhorst, O.; Ohnezeit, M. Der Deutsch-Dänische Krieg 1864. Graz: Vorgeschichte – Verlauf – Folgen. Ares, 2013.
Embree, M. Bismarck’s first war. The campaign of Schleswig and Jutland 1864. Solihull, 2007.
Jung, F. 1864. Der Krieg um Schleswig-Holstein. Hamburg: Ellert & Richter Verlag für Schleswig-Holsteinischer Zeitungsverlag, 2014.
Nielsen, J. Der Deutsch-Dänische Krieg 1864. Kobenhavn: Tøjhusmuseet, 1991.
Trinius, A. Geschichte des Krieges gegen Dänemark 1864. Rockstuhl, 2011,
Vogel, W. Entscheidung 1864, das Gefecht bei Düppel im Deutsch-Dänischen Krieg und seine Bedeutung für die Lösung der deutschen Frage. Bonn: Bernard & Graefe, 1996.
Военная энциклопедия издания Сытина. Т. 7, стр. — 619
Мерников А. Г., Спектор А. А. Всемирная история войн. — Минск., 2005.
Taylor, A.J.P. The Struggle for Mastery in Europe: 1818—1918 (1954) pp 142–55
Статті
Jessen-Klingenberg, M. Der Krieg von 1864. // Grenzfriedenshefte, 1989, Nr. 1, S. 3–15 (Standpunkte zur neueren Geschichte Schleswig-Holsteins. Malente, 1998, S. 99–108).
Peter Yding Brunbech (3 листопада 2014). Krigen i 1864 [The War in 1864]. danmarkshistorien.dk (Danish) . Aarhus University. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 20 грудня 2014.
