|
Дронго сірий
Дронго сірий[2] (Dicrurus leucophaeus) — вид горобцеподібних птахів родини дронгових (Dicruridae). ПоширенняСірий дронго займає великий ареал, який охоплює більшу частину Південної Азії та Південно-Східної Азії, простягаючись від Гуджарату та південно-східних схилів Афганського Паміру до Малайського півострова та на північ до Маньчжурії через південні схили Гімалаїв , Індійський субконтинент, центральний та східний Китай та Індокитай. Вид також присутній у центрально-західному та північному Борнео, на заході Філіппін (Палаван), на Суматрі, Яві, Балі та Ломбоку. Мешкає у різноманітних лісистих середовищах — у тропічних та субтропічних вологих лісах, сухих лісах, помірних листяних та змішаних лісах, бамбукових лісах, на плантаціях тощо. ОписПтах завдовжки 23-30 см, вагою 32-55 г. Це птах з міцною і стрункою зовнішністю, великою округлою головою, конусоподібним і міцним дзьобом, короткими ногами, довгими крилами і довгим хвостом з роздвоєним кінцем, кінчики якого розходяться, вигинаючись назовні в дистальній половині. Оперення дуже мінливе в залежності від підвиду: популяції Індії дуже темні і схожі на чорного дронго (від якого вони відрізняються стрункішою статурою, відсутністю білої зони з боків дзьоба, оперенням менше блискуча і з черевною ділянкою, що має тенденцію до сірого кольору, а хвіст пропорційно довший до загального розміру тварини, а також менш роздвоєний), тоді як у східних підвидів є біляста маска навколо очей. Загалом, забарвлення більш-менш темно-сіре (характеристика, якій вид зобов'язаний як загальною, так і науковою назвою), з тенденцією до подальшого потемніння на голові, шиї та хвості, тоді як горло, грудна та черевна ділянки можуть приймати відтінки корично-фіолетового кольору, а спина та крила синюватого кольору. Очі малиново-червоні, дзьоб — чорнуватий, а ноги чорно-сірі. Спосіб життяТрапляється парами або наодинці. Полює на комах та інших безхребетних. Іноді поїдає дрібних ящірок та жаб, ягоди та плоди. Моногамний птах. Сезон розмноження триває з січня по серпень, дещо змінюючись залежно від ареалу: наприклад, популяції північної частини ареалу розмножуються з кінця квітня по червень, тоді як південно-східна частина починає розмножуватися в березні і продовжується до травня. Невелике чашоподібне гніздо серед гілок дерев будують обидва партнери. У кладці 2-4 біло-рожевих яйця. Насиджують також обидва батьки по черзі. Інкубація триває три тижні. Пташенята залишають гніздо приблизно через 20 днів після народження, але самостійними стають через півтори місяця. ПідвидиВключає 15 підвидів:
Примітки
Посилання
|
