У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дроздов.
Остап Петрович Дроздов (нар.24 січня1979, Львів) — український письменник, журналіст, ведучий програми «Drozdov» та політичного ток-шоу «Прямим текстом».
Програма «Прямим текстом» до 2019 року виходила на телеканалі ZIK. Після придбання каналу Тарасом Козаком (близьким до проросійського політика Медведчука), Дроздов покинув телеканал[2]. У деяких ЗМІ журналіст звинувачується в українофобії[3][4][5] і розпалюванні міжнаціональної ворожнечі[6].
Життєпис
2014 рік
Дитинство минуло у Миколаєві на Львівщині. Мати — викладач у музичній школі, батько залишив сім'ю, коли Остап мав чотири роки. Закінчив музичну школу за класом флейти й фортепіано[7].
Відомо що Остап Дроздов підтримував ідею федералізації України в часи режиму Януковича[12].
7 березня2014 року заявив, що окупація та тимчасова анексія Криму призведе до міжнародної ізоляції Росії на десятиліття вперед[13]. 18 березня по інтернет-зв'язку висловив думку на спектаклі-лекції «Справжня історія України»[13], яку провели в московському Центру Мейерхольда[14].
25 липня, під час війни на сході України, виступив із підтримкою ініціативи «Мобілізація = Геноцид» і закликав українців об'єднуватись проти мобілізації кого-небудь, крім добровольців і професійних силовиків, до лав української армії[15]. Проти антимобілізаційної кампанії, ініційованої Остапом Дроздовим, виступили, зокрема, деякі громадські активісти Львова[16]. Голова Львівської ОДАІрина Сех надіслала голові СБУ та Генпрокурору України звернення, в якому попросила перевірити публічні висловлювання телеведучого на відповідність Конституції України та Закону України «Про основи національної безпеки України»[17].
Впродовж АТО і ООС заявляв про неможливість повернення окупованих територій і наголошував про їх непотрібність[18].
20 жовтня2016 року під час круглого столу в Івано-Франківську, присвяченому захисту прав і свобод переселенців на Прикарпатті, Дроздов назвав внутрішніх переселенців «втікачами», «гостями» та винуватцями війни. Ця заява, що розпалює ворожнечу між мешканцями сходу і заходу України, обурила присутніх на круглому столі донеччан та луганців[6].
Дроздов є відомим і радикальним противником російської мови в Україні[20][21][22].
25 липня2017 року Дроздов вигнав з ефіру гостя своєї програми «Прямим текстом» Юрія Романенка, головного редактора інтернет-видання «Хвиля», за відмову говорити українською в ефірі[23][24][25]. Згодом ведучий пояснив свої дії в есе про захист української мови[26].
Діяльність під час повномасштабного вторгнення
Під час російського вторгнення Дроздов регулярно публікував матеріали у своєму ютуб-каналі DROZDOV на соціально-політичні теми.
Остап регулярно і систематично закликає до перемовин із російським режимом[27][28][29], піддавав сумніву територіальний суверенітет України[30] і прямо закликав до територіальних втрат заради призупинення війни, окремо виділяючи важливість належності Криму до Росії[31][32], доцільність мобілізації та обмеження виїзду чоловіків за кордон[33][34][35]. Разом із популяризацією еміграції з України, Остап скептично ставиться і критикує ідеї міграції з інших країн до України[36].
Остап Дроздов у своїх відео поширює тези російської пропаганди під виглядом обʼєктивних західних оцінок, перебільшує важливість РФ та применшує важливість України[37], називаючи РФ важливим геополітичним гравцем, регулярно поширює свою думку про неможливість відновлення української влади на усій території[38][39][40][41], у тому числі через небезпеку ядерного конфлікту з РФ[42].
Неодноразово заявляв про неможливість військової перемоги України а також поширював недостовірну[43][44][45][46] інформацію про те що «шанси військової перемоги України не розцінює жодна розвідка світу, жоден жодне в відомство оборони світу, не знайдете ні в світовій пресі ніде ні на яких платформах аналітичних тезу про те що суто військова перемога України можлива»[42].
При цьому гостро критикує українську владу, насамперед Володимира Зеленського, називаючи його «бункером»[32] а владу загалом — «мародерами»[37].
У відео, опублікованим 24 червня 2024 року, стверджує що «повна окупація України не вигідна Росії і не може втілитися»[42].
