|
Дослідно-конструкторське бюро «Гідропрес»
ДКБ «Гідропрес» (рос. ОКБ Гидропресс) — російське державне дослідно-конструкторське бюро, Генеральний конструктор реакторних установок (РУ), розробник проєктно-конструкторської документації основного обладнання атомних реакторних установок як військового, так і цивільного призначення, зокрема, суднових реакторів для атомних підводних човнів і енергетичних реакторів типу ВВЕР. Історія ДКБ «Гідропрес» було створене Наказом по Народному комісаріату важкого машинобудування СРСР від 1 лютого 1946 року, відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів СРСР від 28 січня 1946 року,[1] в місті Подольську, Московської області (Росія). В різні часи підпорядковувалося: Народному комісаріату важкого машинобудування СРСР, Міністерству середнього машинобудування СРСР (Мінсередмаш СРСР), Міністерству атомної енергетики і промисловості СРСР (МАЕП СРСР), Міністерству Російської Федерації з атомної енергії, Федеральному агентству з атомної енергії Росії, а з 2007 року державній корпорації з атомної енергії Росії — Росатому.[2] Гідропрес розпочало свою роботу з розробки проєктів та устаткування ряду дослідних реакторних установок (РУ), які були призначені для проведення дослідницьких випробувань в галузі використання атомної енергії. Починаючи із 60-х років, було визначено кілька основних напрямків діяльності ДКБ «Гідропрес». Це розробка проєктів РУ зі свинцево-вісмутовим теплоносієм для атомних підводних човнів, з подальшим використанням цих проєктів для створення РУ малої потужності типу СВБР (свинцево-вісмутовий швидкий реактор) для створення атомних джерел електроенергії цивільного призначення, потужністю від 6 до 400 МВт-е. Розробка проєктів обладнання для РУ на швидких нейтронах з натрієвим теплоносієм. І ще один, чи не найголовніший напрямок — розробка проєктів обладнання РУ з водо-водяними енергетичними реакторами (ВВЕР) для АЕС. Санкції5 лютого 2023 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо санкцій проти атомної галузі Росії терміном на 50 років. Зокрема, санкції були введені проти акціонерного товариства "Ордена Трудового Червоного Прапора і Ордена Праці ЧРСР дослідне конструкторське бюро "Гідропрес". Серед обмежень: припинення дії торгових угод, блокування активів, заборона будь-яких торгових операцій, анулювання ліцензій, заборона передання технологій, тощо.[3][4] Продукція За роки свого існування ДКБ «Гідропрес» розробив проєкти, по яких було виготовлено, змонтовано і введено в експлуатацію наступне обладнання:[1]
РУ типу ВВЕР (ВВЕР-440 і ВВЕР-1000), споруджені за проєктами ДКБ «Гідропрес», працюють на атомних станціях України, Болгарії, Вірменії, Ірану, Китаю, Росії, Словаччини, Угорщини, Фінляндії, Чехії. Згідно з програмою діяльності Держкорпорації «Росатом» на довгостроковий період (2009–2015 роки), ДКБ виконало певний обсяг робіт з розробки проєктів РУ великої потужності ВВЕР-1200 і ВВЕР-1500. Основними підприємствами, які виробляють обладнання за проєктами ДКБ, є: Іжорські заводи (м. Колпіно), Атоммаш (м. Волгодонськ), ŠKODA JS (Чехія), ЗіО-Подольск (м. Подольськ). Трудовий колективЗа виконання ряду проєктно-конструкторських розробок і впровадження в промислову експлуатацію РУ, трудовий колектив ДКБ «Гідропрес» був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і орденом Праці Чехословаччини[ru]. Ряд співробітників ДКБ нагороджені урядовими нагородами, удостоєні звання лауреатів Ленінської та Державної премій, премій Ради Міністрів СРСР і уряду РФ. Багато співробітників підприємства має вчені ступені кандидатів і докторів технічних, математичних і економічних наук. Начальнику-головному конструктору ДКБ Стекольнікову Василю Васильовичу, який керував підприємством тридцять років (1962-1992), присвоєно звання «Герой Соціалістичної Праці».[5] За всю історію існування ДКБ «Гідропрес», з 1946 по 2013 роки, ним керували:[1][6]
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
