Дорога 2+1

Дорога 2+1 з бар'єром між смугами біля міста Linköping у Швеції

Процес їзди на шведській дорозі 2+1, коли вона звужується до однієї смуги

Дорога 2+1 закінчується і автомобілі знову потрапляють у зону небезпеки зустрічного транспорту.

Дорога 2+1 — тип трисмугової дороги, яка має дві смуги руху в одному напрямку та одну смугу в протилежному, і які міняються кожні кілька кілометрів)[1]. Зазвичай смуги розділені фізичним бар'єром, що запобігає виїзду на зустрічну смугу. Їх будують у Данії та Швеції з 1990-х, але вони трапляються й у інших місцях, як-от у Ірландії, Німеччині, США та Новій Зеландії.

За країною

Швеція

У Швеції в період 1955—1980 рр. було збудовано багато доріг шириною 13 метрів. Ширина проїзної частини становила 2 смуги по 3.5 м. Зовнішні узбіччя шириною 3 м мали таке ж покриття, як і основна дорога. Через високий рівень аварійності, викликаний головним чином перевищенням швидкості та виїздом на зустрічну смугу для обгону, було запропоновано перепланувати дорогу у схему 2 смуги по 3 м в одному напрямку плюс одна триметрова смуга в іншому і розділити їх кабельним бар'єром. Це була одна із шведських ініціатив, направлених на покращення безпеки дорожнього руху. Експерименти довели ефективність такої організації. Після 2000 року більше 1000 км доріг у Швеції було переоблаштовано на дороги 2+1[2].

Фінляндія

Національний автошлях 3 у Фінляндії частково має смужність 2+1.

Німеччина

Інші країни

Дороги 2+1 є рідкістю поза межами Європи. Їх можна знайти в Онтаріо, Квебеку, Нью-Гепширі і Австралії[3].

Примітки

1. 2 Plus 1 Road Design. https://www.transport.tas.gov.au/. Tasmanian Govenment. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка) (англ.)
2. Шведська Вікіпедія
3. Google Streetview, e.g. at 32.5736° пд. ш. 152.1300° сх. д. / -32.5736; 152.1300