Домінік Крус почав займатися спортом у шкільному віці. Він виступав на змаганнях зі шкільної боротьби (див. американська боротьба), а також грав за шкільну збірну з американського футболу. За власними спогадами, він був найменшим гравцем у команді, тому товариші по команді жартома нагородили його «грізним» прізвиськом «Домінатор». З часом прізвисько стало актуальним, коли Крус заволодів поясом чемпіона світу зі змішаних єдиноборств.[1]
Професійна кар'єра
Крус розпочав професійну кар'єру бійця змішаного стилю після закінчення коледжу, в 2005 році. Свої перші бої він провів на турнірах регіональної організації «Rage in the Cage» в Аризоні. До 2006 року він виступав у легкій ваговій категорії, а потім спустився у напівлегкий дивізіон. В цій ваговій категорії він вперше змагався за титул чемпіона світу: провівши 9 переможних двобоїв він підписав угоду з чемпіонатом WEC, де зазнав першої поразки (підкоренням) у бою проти чемпіона Юраї Фейбера. У 2008 році Крус змінив вагову категорію на легшу, і переуклав угоду з WEC. Протягом року він провів чотири поєдинки, в усіх здобув перемогу, здолавши зокрема Іена МакКолла та Джозефа Бенавідеса.
У березні 2010 року Домінік Крус став чемпіоном світу за версією WEC, перемігши чемпіона федерації — Браяна Боулса. Бій було припинено за рішенням лікаря. Перший захист титулу Крус провів у реванші проти Джозефа Бенавідеса. Рівний бій судді роздільно оцінили на користь Круса (один суддя схилився на бік Бенавідеса). Другий захист титулу Крус провів у переконливій манері проти Скотта Йоргенсена, об'єднавши у цьому поєдинку титул WEC із доти вакантним титулом UFC. Після того, як організація WEC була цілком поглинена UFC, Крус проводив лише захисти останнього титулу.
У 2011 році на титул чемпіона претендували Юрая Фейбер та Демітріус Джонсон. Крус переміг обох за очками. Перемогою над Фейбером Крус реваншував свою єдину поразку; обидва чемпіони були нагороджені премією «Бій вечора».
Навесні 2012 року Домінік Крус отримав серйозну травму колінного суглоба,[2] а невдала операція призвела до погіршання стану спортсмена і до подовження терміну відновлення.[3] До 2013 року Домінік залишався у ранзі чемпіона але не міг проводити захисти титулу. Цей прецедент став причиною прийняття строків дійсності чемпіонського титулу UFC у разі неможливості чемпіона відстоювати своє звання. На час відновлення чемпіоном стану здоров'я UFC запровадили тимчасовий титул, яким заволодів Ренан Баран.