Домінікус Бем

Домінікус Бем
Домінікус Бем
нім. Dominikus Böhm
Народження	23 жовтня 1880[…] Єттінген-Шеппах, Гюнцбург, Округ Швабія, Баварія, Німецький Райх
Смерть	6 серпня 1955[…] (74 роки) Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Поховання	Кельн
Країна; (підданство)	Німеччина
Навчання	Штутгартський університет
Діяльність	архітектор, викладач університету
Найважливіші споруди	St. Engelbertd
Членство	Deutscher Werkbundd і Association of German Architectsd
Нагороди
Діти	·Готфрід Бем і Paul Böhmd
	Домінікус Бем у Вікісховищі

Домінікус Бем (23 листопада 1880(18801123) — 6 серпня 1955) — німецький архітектор, який спеціалізувався на церковній архітектурі. Він створював проекти церков у Кельні, Рурській області, Швабії та Гессені. Багато його споруд є прикладами так званого «цегельного експресіонізму». Бем працював з декількома партнерами, зокрема з Мартіном Вебером і Рудольфом Шварцем.

Життєпис

Народився в Еттінгені, був наймолодшим з шести дітей в родині будівельника. Навчався в Аугсбурзькому університеті прикладних наук, який закінчив у 1900 році. Згодом став викладачем в Рейнському технікумі, а потім — в Оффенбахському коледжі дизайну, де працював у 1908—1926 роках.

Відвідував лекції Теодора Фішера в Штутгартському університеті. У 1926 році став професором християнського мистецтва в Кельні.

Під час другої світової війни Бем увійшов до складу НСДАП, але ніколи не займався будівництвом для уряду. Після війни продовжував працювати у Кельні, за його проєктами було відновлено вісім нових церков після масштабних руйнувань у місті під час війни.

Був нагороджений Орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» 1950 й орденом Святого Сильвестра 1952 року.

Помер у Кельні, де був похований 10 серпня 1955. Його бюро очолив син Готфрід, удостоєний 1986 року найпрестижнішої премії в галузі архітектури — Прітцкерівської премії.