uk %D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%BE %D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81 (%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82)

	Домінго Перес
Особисті дані
Народження	7 червня 1936
	Пайсанду, Уругвай
Смерть	16 серпня 2024 (88 років)
Зріст	171 см
Вага	73 кг
Громадянство	Уругвай
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Домінго Перес (ісп. Domingo Salvador Pérez, 7 червня 1936, Пайсанду — 16 серпня 2024) — уругвайський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуб «Насьйональ», а також національну збірну Уругваю.

У складі збірної — дворазовий володар Кубка Америки.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1956 року виступами за команду «Рампла Хуніорс», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 107 матчах чемпіонату. У 1956 році взяв участь у турне клубу по Бразилії, Європі та Азії, під час якого з 12-ма голами став найкращим бомбардир своєї команди^[2]. У сезоні 1959 року «Рампла Хуніорс» зайняв 7 місце у Прімера Дивізіоні^[3].

У 1960 році захищав кольори клубу «Рівер Плейт», за який зіграв 22 матчі та відзначився 6-ма голами.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Насьйональ», до складу якого приєднався 1962 року. Відіграв за команду з Монтевідео наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, а в 1963 та 1966 роках ставав чемпіоном Уругваю. У 1964 році став фіналістом Кубку американських чемпіонів, де поступився аргентинському «Індепендьєнте». Домінго зіграв у всих матчах «Насьйоналя» на турнірі, а у вирішальному поєдинку вийшов у стартовому складі^[4].

Завершив кар'єру футболіста в команді «Рівер Плейт» (Монтевідео), за яку виступав протягом 1967—1969 років.

2 травня 2010 року зіграв товариський матч на «Естадіо Парк Сентраль» разом з такими зірками уругвайського футболу як Рубен Соса, Карлос Камейо, Тоні Гомес, Даніель Енрікес, Ернесто Варгас та Фернандо Канапкіс. Незважаючи на всю цю славу «Насьйоналя», який отримав овації, Домінго показав, що у 75 років він не втратив магії, яка супроводжувала його під час гри.

Виступи за збірну

1959 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю.

У складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1959 року в Еквадорі, здобувши того року титул континентального чемпіона (зіграв 4 матчі, відзначився 1 голом)^[5], Чемпіонату Південної Америки 1959 року в Аргентині (виходив на поле в перших двох поєдинках, проти Аргентини та Еквадору), чемпіонату світу 1962 року у Чилі (зіграв у всих трьох матчах групового етапу), чемпіонату світу 1966 року в Англії (виходив на поле у вих поєдинках групового етапу, а також у програному чвертьфінальному поєдинку проти Німеччини), Чемпіонату Південної Америки 1967 року в Уругваї, здобувши того року титул континентального чемпіона. На останньому з вище вказаних турнірів відзначився чотирма голами, у тому числі й переможним (1:0) у фінальному поєдинку проти Аргентини^[6].

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 29 матчів, в яких відзначився 6 голами^[7].

Кар'єра тренера

У 2005 році працював помічником Хуана Карлоса Бортейро в «Рампла Хуніорс». У 2008 році працював тренером з фізичної підготовки в штабі Орландо Каппеліно в «Депортіво Мальдонадо».