Дологодін Владислав Миколайович
Після завершення спортивної кар'єри, служив у Службі безпеки України, з якої звільнився в запас у офіцерському званні[2]. Рекорди5 червня 1993 на змаганнях Pearl European Relays в Портсмуті став співавтором двох національних рекордів в естафетних дисциплінах:
13 травня 1994 Владислав Дологодін на легкоатлетичному чемпіонаті Харківської області покращив національний рекорд на стометрівці за ручним хронометражем. Результат, який він показав двічі (у забігу та фіналі) під час змагань — 9,9 — на 0,1 секунди перевершував попередній рекордний результат Валерія Борзова. До 2003 — коли Федерація легкої атлетики України скасувала можливість реєстрації рекордів України з бігу на 100 метрів за ручним хронометражем — цей результат так і залишився неперевершеним. 17 травня 1996, здобувши перемогу на Відкритому чемпіонаті Києва, Владислав Дологодін з часом 10,02 перевершив чинний на той час національний рекорд України серед чоловіків з бігу на 100 метрів, що належав з 1972 Валерію Борзову. Результат переможця був визнаний рекордом України та залишався таким до середини 2000-х. Проте, пізніше, всі показані в забігу результати були виключені з офіційних списків результатів ІААФ, а результат Дологодіна — позбавлений статусу рекорда України через сумніви в коректності роботи автоматичного хронометражу на змаганнях. 2 червня 1996 на Кубку Європи в Мадриді разом з Костянтином Рураком, Сергієм Осовичем та Олегом Крамаренком у складі збірної України Владислав Дологодін встановив досі чинний рекорд України в естафетному бігу 4×100 метрів (38,53). Після цього цей рекорд двічі повторювався (у 2002 та 2014) іншими українськими естафетними квартетами. Основні міжнародні виступи
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia