Доктор військових наук

Доктор військових наук — вищий науковий ступінь у галузі військових наук. В Україні існує два наукових ступені: «доктор наук» та «кандидат наук». Доктор наук — вищий науковий ступінь, який присуджують на підставі захисту докторської дисертації, яка являє собою сукупність результатів, що розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблему. Захист дисертації відбувається на відкритому засіданні спеціалізованої вченої ради, що складається з докторів наук, яким Міністерством освіти і науки України надано право розглядати дисертації з певної спеціальності[1].

Порядок присудження наукового ступеня

Порядок присудження наукового ступеня «доктор наук» визначено Постановою Кабінету Міністрів України[2]. Науковий ступінь доктора наук присуджує спеціалізована вчена рада на підставі прилюдного захисту дисертації особою, яка має науковий ступінь кандидата наук, і затверджується Міністерством освіти і науки України з урахуванням висновку відповідної експертної ради. Докторський ступінь є достатнім, щоб у вищих навчальних закладах посісти місце професора. Докторський ступінь країн СНД і більшості країн Заходу кардинально відрізняється. Ступінь Ph.D. (доктор філософії) приблизно еквівалентний ступеню кандидата наук.

Спеціальності, за якими присуджують науковий ступінь «Доктор військових наук»

У галузі «Військові науки» науковий ступінь присуджують за спеціальностями:

• 20.01.01 — воєнне мистецтво;
• 20.01.05 — будівництво Збройних Сил;
• 20.01.07 — оборонна економіка;
• 20.01.08 — тил Збройних Сил;
• 20.01.10 — розвідка та іноземні армії;
• 20.01.12 — радіоелектронна боротьба, способи та засоби;
• 20.02.04 — військова географія;
• 20.02.05 — інженерне обладнання театрів воєнних дій;
• 20.02.11 — засоби та методи військової навігації;
• 20.02.12 — військова кібернетика, системи управління та зв'язок;
• 20.02.14 — озброєння і військова техніка;
• 20.02.15 — гідроаеродинаміка, динаміка руху та маневрування бойових засобів;
• 20.02.20 — теорія стрільби;
• 20.02.22 — військова історія;
• 20.02.23 — засоби захисту від зброї масового ураження.

У галузі «Національна безпека» за науковими спеціальностями:

• 21.03.01 — гуманітарна і політична безпека держави;
• 21.03.02 — регіональна безпека держави;
• 21.03.03 — геополітика;
• 21.07.02 — розвідувальна діяльність органів державної безпеки.
• 21.07.05 — службово-бойова діяльність сил охорони правопорядку;
• 21.08.01 — іноземні держави та їхні потенціали.

Примітки

1. Про затвердження Переліку наукових спеціальностей. Наказ МОН України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2014.
2. Кабінет міністрів України. Постанова від 24 липня 2013 р. № 567 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника». Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 30 квітня 2014.