Договір про заборону ядерної зброї
До́гові́р про заборо́ну я́дерної збро́ї — це міжнародна угода, яка забороняє розробку, випробування, зберігання, придбання, транспортування та використання ядерної зброї. Договір був прийнятий 7 липня 2017 року в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Договір набуде чинності після того, як його ратифікують 50 держав. Ухвала угодиГенеральний секретар ООН привітав ухвалення нового договору, зазначивши, що цей документ є першим за останні 20 років юридично обов'язковим інструментом з питань ядерного роззброєння.
23 грудня 2016 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію з переговорним мандатом договору[3] і постановила скликати Конференцію ООН для узгодження юридично зобов'язуючого документа про заборону ядерної зброї, який би привів до повної її ліквідації. Перший раунд переговорів відбувся в Нью-Йорку з 27 по 31 березня, другий з 15 червня по 7 липня 2017[4]. На першій конференції взяли участь 132, на другий — 124 з 193 держав-членів ООН[5]. Всього було проведено 20 пленарних засідань. На останньому з них 7 липня текст розробленого юридично зобов'язуючого документа про заборону ядерної зброї був винесений на голосування. Його підтримали 122 держави, Нідерланди проголосували проти і Сінгапур утримався. Багато держав не брали ніякої участі в роботі Конференції (у тому числі всі 9 країн «Ядерного клубу»: США, Росія, КНР, Велика Британія, Франція, Індія, Пакистан, КНДР, Ізраїль).[6] Генеральний секретар ООН призначений депозитарієм нового договору. У прикінцевих положеннях угоди йдеться, що він буде відкритий для підписання 20 вересня 2017 року. Договір вступає в силу через 90 днів після здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, затвердження або приєднання. Галерея
СприйняттяКритикаДоговір був досить критично сприйнятий США і НАТО, а також союзниками США. Так, Міхаель Рюле, співробітник НАТО заявив, що формула безпеки НАТО більш ефективна, ніж цей договір.[7] Представники США, Франції та Великої Британії заявили, що угода «ігнорує реальність міжнародного середовища безпеки», а тому вони не будуть її підписувати. Тим не менш, при підписанні будапештського меморандуму з Україною, вони не бачили ніякого ігнорування реальності.[8] Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia