Довідка:Фінсько-українська практична транскрипція

Правила транслітерації фінських власних назв українською мовою

У таблиці подано українські відповідники літер та комбінацій літер фінської абетки, наведені в додатку фінсько-українського словника Юрія Зуба (Гельсінський університет, 2012).

У словнику зазначено, що ці правила «розроблено для цього видання, і автори не мають відомостей про які-небудь узагальнені правила, які б існували раніше. Базою для них стали правила транслітерації фінських власних назв російською мовою, опубліковані 1977 р. в 10-му числі журналу „Кіелікелло“. В частині, що стосується української мови, правила ґрунтуються на Українському правописі 2007 року.»

Транскрипційна таблиця містить також «назви шведського походження, які часто трапляються в фінськомовних текстах. Однак ці норми не поширюються на назви, що їх вживають у Швеції.»

«Ці правила призначені для широкого застосування в українській мові, зокрема у спілкуванні між приватними особами, в газетах і журналах, на телебаченні і в літературі.»

Літера або комбінація літер Відповідність в українській мові Вживання та примітки Зразки
a а Не після j (див. ja) Anna=Анна, Alava=Алава, Aulanko=Ауланко/Авланко
У давніх іменах, які закінчуються на ia, кінцеву літеру a передаємо як я Maria=Марія, Sofia=Софія, Sylvia=Сілвія/Сільвія
aa аа Aarne=Аарне, Aalto=Аалто, Aavasaksa=Аавасакса, Koillismaa=Койллісмаа
ai ай Aili=Айлі, Kaitila=Кайтіла, Aitolahti=Айтолагті
au ау Перед голосним Lauerma=Лауерма
au ау/ав В інших випадках Aulanko=Ауланко/Авланко
b б Birgitta=Бірґітта, Backman=Бакман, Borgå=Борґо
c к Перед a, o, u та приголосним, а також у кінці слова Carita=Каріта, Eric=Ерік, Agricola=Аґрікола, Cleve=Клеве
с Перед e, i, y Alice=Алісе, Cederberg=Седерберґ
ц В цьому прізвищі Fabricius=Фабріціус
ch к Перед a, o, u та приголосним Christer=Крістер, Zacharias=Сакаріас, Chorell=Корелл(ь)
ч Перед e, i, y Chydenius=Чюденіус
ш В цих випадках Charlotta=Шарлотта, Charpentier=Шарпантьє
ck к Всередині слова між голосним та іншим приголосним, а також у кінці слова після приголосного Backman=Бакман, Barck=Барк, Räckhals=Рекгалс
кк Всередині слова між голосними, а також у кінці слова після голосного Backas=Баккас, Rydbeck=Рюдбекк, Stackelberg=Стаккельберґ
d д Daniel=Даніель, Doris=Дуріс, Davidson=Давідсон, Drumsö=Друмсе
dju ю На початку швед. слова Djurle=Юрле, Djupsjö=Юпше
e е Не після j (див. je) Elina=Еліна, Erkko=Еркко, Lauerma=Лауерма, Raento=Раенто, Espoo=Еспоо, Kokemäenjoki=Кокемяенйокі, Terttu=Тертту, Vieno=Віено, Helle=Гелле, Sievänen=Сіевянен, Kievi=Кіеві, Veteli=Ветелі
ee ее Не після j (див. jee) Eero=Ееро, Eerikäinen=Еерікяйнен, Eetula=Еетула, Leena=Леена, Teemu=Теему, Veera=Веера, Kitee=Кітее, Seetrimäki=Сеетрімякі
ei ей Eino=Ейно, Eikkala=Ейккала, Eistilä=Ейстіля,

Veikko=Вейкко, Heikkonen=Гейкконен, Heinola=Гейнола

eu/ey еу/ев Eurola=Еурола/Еврола, Eura=Еура/Евра, Teuvo=Теуво/Тевво, Peuranen=Пеуранен/Певранен
eä ея Pyöreälä=Пюереяля
f ф Fredrik=Фредрік, Finnilä=Фінніля, Fiskars=Фіскарс
g ґ Перед a, o, u та приголосним, а також у кінці слова Gabriel=Ґабріель, Gunnar=Ґуннар, Agricola=Аґрікола, Gardberg=Ґардберґ, Grankulla=Ґранкулла
ge є Швед., зазвичай у першому складі Gestrin=Єстрін
ger яр Швед., зазвичай у першому складі Gerda=Ярда
gi ї Швед., зазвичай у першому складі Ginman=Їнман
gy ю Швед., зазвичай у першому складі Gylden=Юлден/Юльден
gä є Швед., зазвичай у першому складі Gädda=Єдда
gär яр Швед., зазвичай у першому складі Gärkman=Яркман
gö є Швед., зазвичай у першому складі Göran=Єран, Göta=Єта
göö єе Швед., зазвичай у першому складі Göös=Єес
h г За винятком сполучень hja та hjö на початку слова Heikki=Гейккі, Haahtela=Гаагтела, Hamina=Гаміна, Vihti=Вігті
В українських текстах за еквівалент фінської літери h часто вживають літеру х. Таке вживання очевидно пов'язане з впливом російської мови, однак воно не рекомендоване, бо український звук, що відповідає літері х, дуже відрізняється від фінського звука, що відповідає літері h, натомість г і h дуже близькі за звучанням.
hja я Швед., на початку слова; наприклад, у цьому імені Hjalmar=Яльмар
hjö є Швед., на початку слова; наприклад, у цьому імені Hjördis=Єрдіс
i і Не після j (див. ji) Ilmari=Ілмарі/Ільмарі, Itkonen=Ітконен, Inari=Інарі
Див. також відомості про пов'язане з транлітеруванням літери і «правило дев'ятки» в кінці цієї таблиці.
й Як друга частина дифтонга та довгого i: див. ai, ei, ii, oi, ui, yi, äi, öi
ie іе Vieno=Віено, Lievonen=Ліевонен, Ylivieska=Юлівіеска
ii ій/іі Не після j (див. jii) Iivo=Ійво/Ііво, Liisa=Лійса/Лііса, Siitonen=Сійтонен/Сіітонен, Iisalmi=Ійсалмі/Іісалмі, Yli-Ii=Юлі-Ій/Юлі-Іі
iu іу Перед голосним Kiuaskallio=Кіуаскалліо
У словах іншомовного походження (між i та u межа складів) Chydenius=Чюденіус, Fabricius=Фабріціус, Salonius=Салоніус
іу / ів В інших випадках Lius=Ліус/Лівс
iä ія Не після j (jiä > пор. ji) Äikiä=Ейкія/Яйкія, Kälviä=Кяльвія
iö іе Päiviö=Пяйвіе, Köyliö=Кеуліе/Кевліе
j Див. сполучення j + голосний нижче
ja я На початку слова та після голосного Jalo=Яло, Seija=Сейя, Jalava=Ялава, Kajanti=Каянті, Jalasjärvi=Ялас'ярві
’я Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v Lahja=Лаг'я, Pohjala=Пог'яла, Pohjanmaa=Пог'янмаа, Tarja=Тар'я
ья Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль Viljakkala=Вільяккала, Katja=Катья, Ronja=Ронья
jaa яа На початку слова й після голосного Jaakko=Яакко, Jaatinen=Яатінен, Jaakkima=Яаккіма
’яа, ьяа Всередині слова після приголосного, пор. ja
je є На початку слова й після голосного Jermu=Єрму, Jeskanen=Єсканен, Jepua=Єпуа, Töijensalo=Тейєнсало
’є Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v Purjesaari=Пур'єсаарі
ье Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль Veljesmaa=Вельєсмаа
jee єе На початку слова та після голосного Jeesiöjoki=Єесіейокі
’єе, ьєе Всередині слова після приголосного, пор. je
ji ї На початку слова та після голосного Jirva=Їрва, Jirssi=Їрссі, Pikkujietajoki=Піккуїетайокі
’ї Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v
ьї Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль Poljinsuo= Польїнсуо
jii їй/їі На початку слова та після голосного Jiirva=Їйрва/Їірва
’їй, ьїй / ’їі, ьїі Всередині слова після приголосного, пор. ji
jo йо Jorma=Йорма, Keijo=Кеййо, Joki=Йокі, Joensuu=Йоенсуу, Puijo=Пуййо, Viljo=Вільйо, Ahjopalo=Агйопало, Porvoonjoki=Порвоонйокі
joo йоо Joonas=Йоонас, Kajoonsaari=Кайоонсаарі, Majoola=Майоола
ju ю На початку слова й після голосного Juho=Юго, Maiju=Майю, Junnila=Юнніла, Lajunen=Лаюнен, Mujujärvi=Муюярві
’ю Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v Karjula=Кар'юла
ью Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль Kulju=Кулью, Kiljunen=Кільюнен
juu юу/юв На початку слова та після голосного Juuso=Юусо/Ювсо, Juupajärvi=Юупаярві/Ювпаярві
’юу, ьюу / ’юв, ьюв Всередині слова після приголосного, пор. ju
jy ю На початку слова й після голосного Jyrki=Юркі, Jylhä=Юл(ь)гя, Jyväskylä=Ювяскюля
’ю Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v Ärjylä=Ер'юля/Яр'юля
ью Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль Öljymäki=Ельюмякі
jyy юу/юв На початку слова та після голосного Jyykeä=Юукея/Ювкея, Jyysjärvi=Юус'ярві/Ювс'ярві
’юу, ьюу / ’юв, ьюв Всередині слова після приголосного, пор. jy
jä я На початку слова й після голосного Järvinen=Ярвінен, Poijärvi=Пойярві, Suojärvi=Суоярві
’я Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v Suonsyrjä=Суонсюр'я
На межі частин складного слова після приголосного, якщо попередній приголосний не передаємо разом з ь Jyysjärvi=Юус'ярві/Ювс'ярві, Kilpisjärvi=Кіл(ь)піс'ярві/Кіл(ь)піс'ярві
ья Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль Pöljä=Пелья
На межі частин складного слова після приголосного, якщо попередній приголосний передаємо разом з ь Vieljärvi=Віельярві
jää яа На початку слова й після голосного Jääski=Яаскі
Всередині слова після приголосного, пор. jä
jö є На початку слова та після голосного Jöns=Єнс, Jöröjukka=Єреюкка
’є Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v Yrjö=Юр'є
ьє Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль Lötjönen=Летьєнен, Pöljönen=Пельєнен
jöö єе На початку слова та після голосного Jöökki=Єеккі, Äijöö=Ейєе/Яйєе
’єе, ьєе Всередині слова після приголосного, пор. jö
k к Kauko=Кауко/Кавко, Kalske=Калске, Kotka=Котка
k, kj ч Швед., перед e, i, y, ä, ö Kersten=Черстен, Kellberg/Kjellberg=Челльберґ
kk кк Orvokki=Орвоккі, Kukkonen=Кукконен, Kokkola=Коккола
l л Перед голосним Lauri=Лаурі/Лаврі, Saalasti=Сааласті, Aulanko=Ауланко/Авланко
Перед приголосним після складу з a, o, u Salme=Салме, Tolppanen=Толппанен, Salpausselkä=Салпауссел(ь)кя/Салпавссел(ь)кя
ль / л Перед приголосним після складу з e, i, y, ä, ö Vilho=Вілго/Вільго, Siltanen=Сілтанен/Сільтанен
Деякі назви мають усталену форму, напр. Helsinki=Гельсінкі
В кінці слова Emil=Еміль/Еміл, Joel=Йоель/Йоел, Paul=Пауль/Паул/Павль/Павл
Багато імен західного походження з приголосним l традиційно пишуть в українській мові через ль, навіть якщо в попередньому складі голосний заднього ряду (a, o, u), напр. Adolf=Адольф, Albert=Альберт, Alfred=Альфред, Arnold=Арнольд, Osvald=Освальд, Valdemar=Вальдемар, Hjalmar=Яльмар тощо. Передаючи такі імена, слід дотримуватися української орфографічної традиції, однак передаючи фінські імена, ліпше дотримуватися вищезазначаних рекомендацій.
ль Якщо далі йде сполучення j + голосний (пор. ja, je, ji, ju, jy, jä, jö) Pöljä=Пелья
lju ю Швед., на початку слова Ljung=Юнґ
ll лл Всередині слова між голосними Kalle=Калле, Ulla=Улла, Svalling=Сваллінґ
Швед. після a, o, u перед приголосним Kallvik=Каллвік
лль Швед. після e, i, y, ä, ö перед приголосним Kellberg=Челльберґ
Швед. у кінці слова Lindell=Лінделль, Revell=Ревелль
m м Mikko=Мікко, Lampi=Лампі, Maarianhamina=Мааріангаміна
mm мм Emma=Емма, Lammio=Ламміо, Tammisaari=Таммісаарі
n н Niilo=Нійло/Нііло, Nieminen=Ніемінен, Naantali=Наанталі
nn нн Annikki=Анніккі, Kanninen=Каннінен, Päijänne=Пяйянне
o о Outi=Оуті/Овті, Orko=Орко, Outokumpu=Оутокумпу/Овтокумпу
o о/у Швед., залежить від вимови в шведській мові Rolf=Рол(ь)ф, Torstensson=Торстенссон, Borgå=Борґо
Bo=Бу, Olavsson=Улавссон, Domarby=Думарбю
oi ой Oiva=Ойва, Koivisto=Койвісто, Voikkaa=Войккаа
oo оо Roope=Роопе, Noopila=Ноопіла, Porvoo=Порвоо
ou оу Перед голосним Louekoski=Лоуекоскі
оу/ов В інших випадках Outi=Оуті/Овті
p п Pekka=Пекка, Tapola=Тапола, Pori=Порі
pp пп Seppo=Сеппо, Tappurainen=Таппурайнен, Lappi=Лаппі
q к Qvintus=Квінтус
qu кв Sundquist=Сундквіст
r р Risto=Рісто, Torvinen=Торвінен, Rauma=Раума/Равма
rr рр Aarre=Аарре, Verronen=Верронен, Arrakoski=Арракоскі
s с Simo=Сімо, Säisiö=Сяйсіе, Salo=Сало
sj ш Швед. Sjundeå=Шундео, Sjöberg=Шеберґ
sk ш Швед. перед e, i, y, ä, ö Skärström=Шерстрем, Skeppsbro=Шеппсбру
ski/skj ш Швед. Skiöld/Skjöld=Шельд
ss сс Jussi=Юссі, Kassinen=Кассінен, Nissilä=Ніссіля
stj ш Швед. Stjernberg=Шернберґ, Tawaststjerna=Тавастшерна
t т Tuulikki=Тууліккі/Тувліккі, Timonen=Тімонен, Turku=Турку
tj ч Швед. Tjeder/Tjäder=Чедер
tt тт Terttu=Тертту, Henttonen=Генттонен, Uittamo=Уйттамо
u у Unto=Унто, Uotila=Уотіла, Kumpula=Кумпула
у/в Як друга частина дифтонга та довгого u: див. au, eu, iu, ou, uu
ui уй Tuija=Туйя, Uino=Уйно, Puijo=Пуййо
uu уу Перед голосним та у кінці слова Kuuanoja=Кууаноя, Kainuu=Кайнуу
уу/ув Перед приголосним Uuno=Ууно/Увно, Kuusinen=Куусінен/Кувсінен
v/w в Valto=Валто, Wartiovaara=Вартіоваара, Vantaa=Вантаа
x кс Felix=Фелікс, Axelsson=Аксельссон, Saxby=Саксбю
y ю Käpylä=Кяпюля, Saxby=Саксбю, Kyllikki=Кюлліккі, Rydbeck=Рюдбекк, Chydenius=Чюденіус, Yrjölä=Юр'єля, Ylivieska=Юлівіеска, Kymmene=Кюммене
у/в Як друга частина дифтонга та довгого y: див. ey, iy, yy, äy, öy Köyliö=Кеуліе/Кевліе
і У шведських іменах та назвах на початку слова Yngve=Інґве, Ylander=Іландер, Yttervik=Іттервік
Додатково, наприклад, у цьому імені Sylvia=Сілвія/Сільвія
и У словах слов'янського походження Zyszkowicz=Зишковіч
yi юй Yijälä=Юйяля
yy юу/юв Не в кінці слова Myyrmäki=Мюурмякі/Мюврмякі, Lyyli=Люулі/Лювлі, Kyyrö=Кюуре/Кювре, Yyteri=Юутері/Ювтері
юу В кінці слова Lempyy=Лемпюу, Uusikaarlepyy=Уусікаарлепюу/Увсікаарлепюу
yä юя Keikyä=Кейкюя, Pöytyä=Пеутюя/Певтюя
yö юе Kyösti=Кюесті, Yöntilä=Юентіля
z с Mauritz=Маурітс/Маврітс, Zacharias=Сакаріас
ц У словах німецького походження Zimmer=Ціммер
з У словах слов'янського походження Zyszkowicz=Зишковіч
å о Åke=Оке, Åström=Острем, Åggelby=Оґґельбю
а Винятки Åbo=Або, Åland=Аланд
ä е/я На початку слова Ämmälä=Еммяля/Яммяля, Ähtäri=Егтярі/Ягтярі
я Всередині та в кінці слова Väinö=Вяйне, Jylhä=Юльгя, Mäntyharju=Мянтюгар'ю, Ypäjä=Юпяя
е У шведських словах Ängskulla=Енґскулла, Märta=Мерта, Räckhals=Рекгалс
äi ей/яй На початку слова Äikiä=Ейкія/Яйкія
яй Всередині слова Käiväräinen=Кяйвяряйнен, Päiviö=Пяйвіе, Päijänne=Пяйянне
äy еу/ев/яу/яв На початку слова Äystö=Еусте/Евсте/Яусте/Явсте, Äyräpää=Еуряпяа/Евряпяа/Яуряпяа/Явряпяа
яу/яв Всередині слова Säynätsalo=Сяунятсало/Сявнятсало, Mäyränen=Мяурянен/Мяврянен
ää ее/яа На початку слова Ääri=Еері/Яарі, Äänekoski=Еенекоскі/Яанекоскі
яа Всередині та в кінці слова Kääriä=Кяарія, Vääksy=Вяаксю, Haanpää=Гаанпяа
ö е Не після j Östen=Естен, Öljymäki=Ельюмякі, Överby=Евербю, Päiviö=Пяйвіе, Sjögren=Шеґрен, Körsbärsgränden=Черсберсґренден, Könönen=Кененен, Pöljä=Пелья, Sörnäinen=Серняйнен
Після j, пор. jö Jöröjukka=Єреюкка
öi ей Не після j Öintilä=Ейнтіля, Höijer=Гейєр, Töijensalo=Тейєнсало
Після j, пор. jö
öy еу/ев Не після j Öystilä=Еустіля/Евстіля, Röyttä=Реуття/Ревття, Söyrinki=Сеурінкі/Севрінкі, Vöyri=Веурі/Веврі
Після j, пор. jö
öö ее Не після j Höök=Геек, Ränsöö=Рянсее, Töölö=Тееле
Після j, пор. jöö

«Правило дев'ятки»

«В українській мові існує т. зв. „правило дев'ятки“, яке реґламентує вживання літер і та и в словах іншомовного походження. Суть його полягає в тому, що коли перед літерою і є одна з дев'яти приголосних: д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, і водночас після неї будь-яка приголосна (крім й), замість і повинна бути и. Правило завжди діє в загальних назвах: дизель, силікат, режим, і його застосовують також і в найновіших запозиченнях: принтер, чипси. Традиційно літеру и замість і вживають і в деяких інших випадках, не передбачених цим правилом, напр. єпископ, митрополит, вимпел, химера.»

«Ситуація з власними назвами складніша. У прізвищах воно поширюється лише на випадки з п'ятьма літерами замість дев'ятьох: ж, ч, ш, щ і ц (Вашинґтон, Цицерон, Чингісхан, але Дізель). Те саме стосується зокрема й російських прізвищ, хоча їх написання реґламентоване й іншими нормами. У топонімах правило зазвичай не діє — його застосовують лише в певних випадках (напр. Америка, Антарктида, Алжир, Чикаго, Мадрид, Рига, Британія, Братислава, Бразилія, Сирія, Скандинавія).»

«Такі приписи містяться в чинному правописі української мови 2007 р. Що стосується наведених далі правил транслітерації, в них „правило дев'ятки“ не враховано взагалі, насамперед тому, що його застосування залежить від того, чи є назва топонімом чи прізвищем. До того ж норми можуть дещо змінитися в наступних редакціях правопису.»

«Утім, це правило примітне тим, що воно впливає на написання назви фінської столиці. В чинному правописі цю назву взагалі не вказано в розділі, що описує „правило дев'ятки“, і, отже, її слід писати так: Гельсінкі. Однак у сучасній українській мові фіґурують і інші варіанти написання, один з яких (Гельсинкі) можна обґрунтувати саме цим правилом, і саме тому його поява виправдана і в цьому словнику. Натомість інші варіанти написання, крім Гельсінкі й Гельсинкі, є некоректними.»


Авторські права

Ця стаття в Вікіпедії скопіювана з названого джерела без змін з дозволу авторів.


Джерело

Див. також