Довгань Костянтин Андрійович

Довгань Костянтин Андрійович
Псевдо	Кость Довгань
Народився	1902(1902) Жахнівка
Помер	13 липня 1937(1937-07-13) Київ
Діяльність	письменник
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова

Костянти́н Андрі́йович Довга́нь (1902 (за іншими даними 1892) — 13 липня 1937 — український книгознавець, літературний критик, бібліограф.

Життєпис

Закінчив Київський ІНО, від 1926 року працював секретарем кабінету читачівства Українського наукового Інституту книгознавства в Києві; на початку 1930-х очолював його філію у Харкові, одночасно був секретарем журналу «Критика» (Харків).

Був в числі головних погромників українського книгознавства, в критиці підтримував ортодоксально-марксистський напрям, негативно оцінював творчість низки письменників, серед них — неокласиків. Використовував для їх характеризування звичні для критичної літератури того часу такі терміни й означення, як «фашистські курси історії української літератури Зерова, Дорошкевича та ін., побудовані на засадах єфремовщини», «факти активізації українського фашизму в літературі й літературознавстві».

Укладач бібліографічного покажчика статей і рецензій до збірки «Іван Франко» (Київ, 1926), автор розвідок

• «До питання про соціальну функцію книги» (1931),
• «Проти еклектики та ревізіонізму в книгознавстві за більшовицьке переозброєння» (1932),
• «Принципи критико-бібліографічної оцінки» (1934)

• публікацій «На давніх позиціях (Про сучасну українську літературну мову)» («Життя і революція», 1925, № 11)
• «Літературна критика і проблема читача» («Критика», 1928, № 3)
• «Українська література і масовий читач» («Критика», 1928, № 8)
• «Соціальна функція літератури і проблема читачівства» («Критика», 1929, № 7-8)
• «За марксистське книгознавство» («Критика», 1930, № 7–8)
• «Класова боротьба на книгознавчо-бібліографічному фронті» («Критика», 1931, № 7–8)

У своїх дописах висував на перший план принципи партійності й класовості при оцінюванні друкованих видань.

3 листопада 1936 заарештований, засуджений до розстрілу як активний учасник контрреволюційної націонал-фашистської терористичної організації, що здійснила вбивство С. Кірова, та готувала наступні терористичні акти проти керівництва ВКП(б) й радянського уряду.

Посмертно реабілітований 1957 року.

Джерела

• Кость Довгань [Архівовано 18 грудня 2020 у Wayback Machine.]
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C.138–139. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]