Дмитренко Жанна Віталіївна
Жа́нна Віта́ліївна Дмитре́нко (нар. 25 листопада 1951, с. Носівці, Гайсинський район, Вінницька область) — українська письменниця. БіографіяНародилася 25 листопада 1951 року у селі Носівцях Гайсинського району Вінницької області. Випускниця Вінницького педагогічного інституту (1972). Працювала в системі освіти та культури на Вінниччині, була на державній службі. Займається громадською та просвітницькою діяльністю. Була депутатом Вінницької обласної ради 7 скликання. Під час каденції працювала заступником голови комісії з питань освіти, культури, сім'ї та молоді, спорту та туризму, духовності та історичної спадщини.[1] Літературна діяльністьПоетеса. Авторка збірок, передусім громадянської лірики та віршів історико-краєзнавчої тематики: «Берег щастя і надії» (2006), «Витава» (2008), «Дорогі мої земляки» у 3-х т. (2010—2013), «Носовецька левада» (2011), «Дві райдуги» (2013), «Іменем Майдану» (2015), вибраного «Нитка Аріадни» (2016), «Благословен дух творчості людської» (2021), прозових оповідань «Від долі не втечеш» (2021); публікацій у періодиці, у тому числі наукових і науково-популярних статей у фахових виданнях з питань історії та культури.[2]
Нагороди і почесні званняНагороджена грамотами та подяками Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною» (2017), літературними преміями «Кришталева вишня» (2010), ім. В. Юхимовича (2021), ім. В. Забаштанського (2023).[5] Джерела і література
Примітки
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia