Диченко Ігор Сергійович

Диченко Ігор Сергійович
Віктор Зарецький. Портрет Ігоря Диченка (1964)
Народження	19 грудня 1946(1946-12-19) Київ
Смерть	24 травня 2015(2015-05-24) (68 років)
	Київ
Національність	українець
Країна	Україна
Діяльність	митець

Ігор Сергійович Диченко (19 грудня 1946, Київ — 24 травня 2015, Київ) — український мистецтвознавець, художник, колекціонер.

Життєпис

К. Малевич Супрематична композиція 1, 1916 (колекція І. Диченка)

1969 року закінчив Київський художній інститут. Працював викладачем і науковим співробітником у Центральному Державному архіві музею літератури і мистецтва України, Київському хореографічному училищі, Музеї історії Києва.[1]

З 1984 року член НСХУ.

З 1970-х років брав участь у численних виставках і мистецьких акціях. 1992 року заснував Міжнародний благодійний фонд свого імені.

Видав дослідницькі праці про творчість українських художників: Г. Нарбута, К. Піскорського, А. Петрицького, М. Бойчука, В. Седляра, О. Богомазова, К. Малевича, В. Касіяна, В. Пальмова, В. Єрмилова, М. Глущенка, Т. Яблонської, А. Горської, О. Хвостенка-Хвостова та інших.[1]

Помер 25 травня 2015 року.[2]

Приватне зібрання

Ігор Диченко почав збирати твори авангардистів з початку 1960-х років.[3] Зібрання налічує понад 700 картин.[1] Серед зібрання є праці українських аванґардістів.

У приватній розмові поет Віталій Коротич сказав колекціонеру:

«Твої українські кубісти зараз нікому не потрібні. А через 20 років вони будуть модними у світі».[4]

Відтак окремі твори з колекції І. Диченка виставлялись у Києві, Нью-Йорку, Токіо, Мюнхені, Вінніпезі, Лондоні, Тулузі, Катовиці, Санкт-Петербурзі, Москві, Одесі.[1]

У 2011-2015 роках колекція перебувала на тимчасовому зберіганні у «Мистецькому арсеналі»[3]

12 жовтня 2015 року вдова Диченка Валерія Вірська (Котляр) передала унікальну колекцію свого чоловіка в дар державі і народові України на постійне зберігання [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] в Мистецькому арсеналі. Під час урочистої передачі Президент України за вагомий особистий внесок у культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність вручив В. Вірській орден княгині Ольги.[5]

В серпні 2015 року твори з колекції Ігоря Диченка були показані на виставці Мистецького арсеналу «Арлекін іде» [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.], яка стала своєрідною посмертною присвятою колекціонеру. У тому ж році був виданий каталог «Колекція Ігоря Диченка» [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.].

Колекція І. Диченка

• 
  О. Богомазов. «Космос», 1910-ті
• 
  О. Богомазов. Композиція, 1915
• 
  О. Богомазов. Портрет жінки
• 
  О. Богомазов. Портрет
• 
  О. Богомазов. «Київський пейзаж», 1910-ті
• 
  Любов Попова. «Композиція», 1910-ті
• 
  К. Малевич. Ілюстрація до книги О. Кручоних і В. Хлєбнікова «Гра в пеклі», 1914
• 
  В. Пальмов. «Портрет із дружиною»
• 
  В. Пальмов «Українське село взимку» (Зелений Клин)
• 
  В. Єрмилов. «Арлекін»
• 
  В. Єрмилов. Обкладинка часопису «Авангард», 1929
• 
  А. Петрицький. «Гавань», 1930—1931
• 
  О. Хвостенко-Хвостов. Ескіз декорації до опери Р. Ваґнера «Валькірії»

Вшанування пам'яті

В Києві існує вулиця Ігоря Диченка[6].

Примітки

1. Український авангард. Вибрані твори з колекції Ігоря Диченка [Архівовано 4 січня 2016 у Wayback Machine.]. Мала галерея Мистецького Арсеналу.
2. Помер український колекціонер і мистецтвознавець Ігор Диченко // Лівий берег. — 2015. — 26.05.
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
4. Ігор Диченко має картину Малевича із двома чорними квадратами // Gazeta.ua. — 2008. — 26 серпня.
5. Унікальну мистецьку колекцію подаровано народу України [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 12.10.2015.
6. Рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2017 року № 181/3188 «Про найменування нових вулиць у Голосіївському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2017. — № 114 (5027). — 3 листопада. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 28 жовтня 2019.]

Посилання

• Колекція Ігоря Диченка [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]. Каталог 452 творів живопису та графіки, предметів археології та прикладного.
• Дмитро Горбачов. Малевич й Україна (Колекція І.Диченка)
• Український авангард. Вибрані твори з колекції Ігоря Диченка. Мала галерея Мистецького арсеналу.
• Публікації І.Диченка у газеті «День»
• І. С. Диченко. Євген Лисик. Київ, Мистецтво, 1978. [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Інтерв`ю з Ігорем Диченко. Чи потрібен світові український авангард? З журналу "Світо-вид", № 3(8) за 1992 рік. [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Каталог Малевич Плюс - Malevicz Plus. 1994. [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Оксаметний Ігор. Місія Диченка. 2015. http://artukraine.com.ua/a/misiya-dichenka1/#.XkpfeCgzZPZ [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Ольга Мельник про твори Ігоря Диченка в колекції Мистецького арсеналу [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.]