Дика Оксана Володимирівна

Оксана Дика
лат. Oksana Dyka
Основна інформація
Повне ім'яДика Оксана Володимирівна
Дата народження16 червня 1978(1978-06-16) (46 років)
Місце народженняБуки, Житомирський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Роки активності2003 — тепер. час
Громадянство Україна
Професіїоперна співачка
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського (2004)
Співацький голоссопрано
Інструментивокал[d]
Жанрикласична музика
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дика.

Окса́на Володи́мирівна Ди́ка (лат. Oksana Dyka, 16 червня 1978(19780616), Буки, Житомирський район, Житомирська область) — українська оперна співачка, сопрано.

Життєпис

Народилася на Житомирщині в музичній родині: батько грав на баяні та гітарі, мама співала. У 1981 році сім'я переїхала до Києва, де Оксана почала вчитися грати на баяні.

Вокальні здібності у Оксани зауважив Петро Коваль — соліст Національного народного хору України імені Верьовки, який, після двох років занять у студії хору, порадив їй вступити до Київської консерваторії. Тут вона була єдиною дівчиною в класі професора, Народного артиста — Миколи Кондратюка (1931—2006), який набирав баритонів і басів. Після його смерті перейшла до класу Народної артистки України — Марії Стеф'юк[1].

Ще студенткою стала лавреаткою міжнародних конкурсів співаків:

У 2004 році закінчила Національну музичну академію України імені Петра Чайковського. З 2003 до 2007 року співала як солістка у Національній опері України імені Тараса Шевченка.

У 2003 році виграла Міжнародний оперний конкурс у Марселі, що дало можливість виступити у ролі Тоски в Національній опері міста Монпельє в 2005 році. У цьому ж році знову співала партію Тоски, разом з Сергієм Лейферкусом як Скарпіа, на Далгалському оперному фестивалі в Швеції. 2008 року вона ще раз співала цю партію у Римському оперному театрі (режисер Франко Дзефіреллі) і в античному римському амфітеатрі — Арена ді Верона.

2011 року молода виступила на сцені міланського театру Ла Скала, де підкорила вимогливу італійську публіку в головній партії опери «Тоска» Джакомо Пуччіні. Постановку опери здійснив швейцарський режисер Люк Бонді[3].

Дебют Оксани Дикої в Нью-Йоркській Метрополітен-опера відбувся в 2014 році, з партією Ярославни в опері Бородіна «Князь Ігор». У наступному сезоні вона виступила в Метрополітен-опера у ролі Аїди.

У жовтні та листопаді 2017 року виконувала головну роль принцеси в опері «Турандот» у постановці Франко Дзефіреллі з Олександром Антоненком, а згодом Арнольдом Ровлсом, у ролі Калафа, Марією Агрестою у ролі Лю, та Джеймсом Моррісом[en] у ролі Тимура під керівництвом Карла Ріцці[it] в Метрополітен-опера[4][5].

Співпрацювала з диригентами Д. Баренбоймом, З. Метою, Д. Конлоном[en], Л. Слаткіним, К. Ріцці[it][6].

Примітки

  1. ↑ Оксана Дика: «Опера — магічне мистецтво» [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] OperaNews 18.08.2013 (рос.)
  2. ↑ Дика Оксана Володимирівна [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] esu.com.ua
  3. ↑ Голос України в театрі Ла Скала [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня 18.03.2011
  4. ↑ Метрополітен-опера потребує оновлення тіньової статевої політики інсценування «Турандот» [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.] observer.com 10.16.2017 (англ.)
  5. ↑ «Турандот»: Арія «У цьому палаці» [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] youtube.com (італ.)
  6. ↑ Оксана Дика opera.lviv.ua

Посилання