Буки (Житомирський район)
Буки́ — село в Україні, у Тетерівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 477 осіб (2001). У 1923—2015 роках — адміністративний центр колишньої Буківської сільської ради. Загальна інформаціяРозташоване на лівому березі річки Тетерів, за 24 км від обласного і районного центру, м. Житомир та залізничної станції Житомир[1]. Назва походить від забутого значення слова «бук» — водяна піна, бурління річкового порога. Цей поріг річки Тетерів затоплений водосховищем[2]. НаселенняУ 1795 році в селі проживало 230 жителів та було 32 двори[3], наприкінці 19 століття кількість населення становила 688 осіб, дворів — 128[4]. Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 710 осіб, з них: православних — 683, чоловіків — 332, жінок — 378[5]. У 1906 році проживало 703 мешканці, дворів — 110[6], у 1911 році — 688 осіб, дворів — 130, у 1923 році — 1 792 особи, дворів — 256[7], у 1941 році — 1 048 осіб, дворів — 204[3]. Станом на 1972 рік кількість населення становила 876 осіб, дворів — 318[1]. Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 550 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 477 осіб[8]. ІсторіяЗасноване у XVIII столітті. Біля села виявлено три слов'янські поселення VII—VIII століть[1]. Згадується в люстрації Житомирського замку 1754 року, як село, що перебувало у посесії Іллінського, сплачувало 3 злотих і 4 гроші до замку та 12 злотих і 16 грошів до скарбу[9]. У 1802 році село перейшло від попереднього власника, варшавського банкіра Ф. Кобрута, до дворянина Матвія Лишкевича. З 1830 року ним володів Антон Нікорович, з 1843 року — його сини Віктор-Адам та Ігнатій. У 1853 році придбане графом Броніславом Дзялинським та приєднане до Денишівського маєтку. Після його смерті село успадкувала його дружина Марія та донька Людвіка, у шлюбі Стадницька. У 1887 році було придбане братами Михайлом та Андрієм Дуриліними, у 1898 році частину поміщицьких земель (837 десятин) продали селянам. Того ж року в селі відкрили однокласне сільське училище[3]. Наприкінці 19 століття — село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 19 верст від Житомира[4]. У 1906 році — сільце Троянівської волості (6-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 23 версти, до центру волості, містечка Троянів — 17 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Житомирі[6]. У 1923 році сільце увійшло до складу новоствореної Буківської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Троянівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[10]. Відстань до районного центру, міст. Троянів, становила 20 верст[7]. Село внесене до переліку населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—33 років[11]. 14 лютого 1935 року село, разом із сільською радою, передане до складу Житомирської міської ради Київської області, 14 травня 1939 року — до складу новоствореного Житомирського району Житомирської області[10]. На фронтах німецько-радянської війни воювали 150 мешканців села, 64 з них загинуло, 52 нагороджені орденами та медалями. На їх честь в селі споруджено пам'ятник[1]. В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1,7 га земель, з них 1,3 га — рілля. Господарство вирощувало переважно зернові культури, льон та картоплю, розвивало м'ясно-молочне тваринництво. І селі були восьмирічна школа, клуб, дві бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок побутових послуг[1]. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Коростишівського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Житомирського району[10]. 7 серпня 2015 року увійшло до складу новоствореної Тетерівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[12]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:
Відомі люди
Див. такожПримітки
Посилання
|