Джунгляк мангровий

? Джунгляк мангровий
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Pellorneidae Рід: Баблер (Pellorneum) Вид: Джунгляк мангровий
Біноміальна назва
Pellorneum rostratum Blyth, 1842
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Trichastoma rostratum
Посилання
Вікісховище: Pellorneum rostratum Віківиди: Pellorneum rostratum МСОП: 22715792

Джунгляк мангровий[2] (Pellorneum rostratum) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Мангровий джунгляк

Довжина птаха становить 15 см. Верхня частина тіла коричнева. Края крил рудуваті або каштанові. Нижня частина тіла білувата, груди і боки світло-сірі. Обличчя охристе. Хвіст відносно кориткий, дзьоб довгий, вузький, на кінці вигнутий.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

• P. r. rostratum (Blyth, 1842) — Малайський півострів, Суматра і острів Белітунг;
• P. r. macropterum (Salvadori, 1868) — Калімантан і острів Банггі^[en].

Поширення і екологія

Мангрові джунгляки мешкають у вологих рівнинних тропічних лісах, в мангрових і заболочених лісах та в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 200 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають на землі поблизу води. Сезон розмноження триває з березня по червень. Гніздо чашоподібне, розміщується на висоті від 0,4 до 1,2 м над землею. В кладці 2 яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Мангровим джунглякам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Pellorneum rostratum. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 23 жовтня 2021.