Джордж Вашингтон Ламберт

Джордж Ламберт
англ. George Washington Lambert
«Автопортрет»
Народження	13 вересня 1870(1870-09-13) Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	28 травня 1930(1930-05-28) (59 років)
	Кобіті, Австралія
Поховання	South Head Cemetery^d
Національність	англієць
Країна	Австралія
Жанр	живопис
Навчання	Yeovil School^d[1]
Діяльність	художник
Напрямок	реалізм, помірний академізм англійського зразка
Вплив	британські художники
Член	Королівська академія мистецтв
Твори	портрети, пейзажі, батальні картини, побутовий жанр
Батько	George Washington Lambert^d[2]
Мати	Annie Matilda Firth^d[2]
У шлюбі з	Amelia Beatrice Absell^d
Діти	Constant Lambert^d і Maurice Lambert^d
Роботи в колекції	Національна галерея Вікторії, Австралійський військовий меморіал, Національна портретна галерея Австралії, Художня галерея Південної Австралії, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Національна портретна галерея (Лондон), Музей Нової Зеландії Те Папа Тонгарева^d, Національна галерея Австралії, Mildura Arts Centre^d, Brighton Museum & Art Gallery^d і Художня галерея Лідса
Нагороди	Archibald Prize^d (1927) Wynne Prize^d (1899)
Джордж Вашингтон Ламберт у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ламберт.

Джордж Вашингтон Ламберт або Джордж Ламберт (англ. George Washington Lambert; 13 вересня, 1873, Санкт-Петербург — 28 травня, 1930, Кобіті) — художник, представник реалізму на зламі 19-20 ст., емігрант до Австралії. Скульптор і викладач Лондонської школи мистецтв.

Життєпис, ранні роки

Майбутній художник народився у Санкт-Петербурзі. Батько, інженер-залізничник зі Сполучених Штатів, працював у Росії за контрактом.

Батько помер і мати (Энни Матільда Ферт, англійка за походженням) перебралась до міста Вюртемберг, Німеччина, до власного батька.

В родині Ламберт було три сестри і син. Родина вирішила перебратися до Австралії. 20 січня 1887 року вони прибули у місто Сідней. Хлопцю було на той час вісім років.

Художня освіта

Джордж Ламберт. «Сонет», 1907 рік.

Починав працювати у торгівлі текстильними виробами. Але переконався, що його це не влаштовує і подався у художники. На щастя, виявив художні здібності. З 1894 року він почав давати власні картини на виставки у Товариство художників і Художнє товариство Австралії. 1899 року він виграв премію Річарда Вінна, засновану 1897 року, котру присуждали за пейзажні і скульптурні твори. Премія була серед престижних у австрало-британському суспільстві. Невдовзі (1896 року) він став учнем художньої школи Джуліана Аштона (1851—1942) у місті Сідней. Він також отримав стипендію від уряду штату Новий Південний Уельс у 150 фунтів. Ці гроші він витратив на перебування у Парижі, де разом із приятелем (Хью Рамсеєм, молодим художником) навчався у академії Колароссі. Потім перебрався у Лондон, де виставив власні твори у Королівській академії. На життя заробляв створенням портретів на замову. До лондонського періоду життя належить його картина «Сонет», в котрій були надзвичайно відчутні впливи британської літератури і добропорядності. За картину «Сонет» Джордж Ламберт 1911 року отримав премію на виставці у місті Барселона. В Лондоні починав як художник книг і часописів, робив ілюстрації для журналів «Кассель» та «Пелл мелл».

Художня манера

Джордж Вашингтон Ламберт. «Кінний портрет хлопчика з нянькою», 1905 р.

Художник швидко виробився у модного портретиста, художня техніка котрого мала щось наближене до художньої техніки портретиста кінця 18 ст. Генрі Реберна з її узагальненням, локальним колоритом, відмовою від дрібниць і широким мазком.

Під час перебування в Європі митця зацікавили твори Пітера Пауля Рубенса, а також Дієго Веласкеса. Ранні композиції Веласкеса (з їх темним, монохромним колоритом і двома, трьома персонажами) зацікавили настільки, що Джордж Ламберт створив декілька власних композицій з урахуванням монохромного колорита та небагатьма персонажами (два-три), але у власній інтерпретації і у побутових ситуаціях. Серед них — «Французька хазяйка (з дружиною і сином художника)», «Майстерня художника (з автопортретом і моделлю у військовому строї)», «Кінний портрет хлопчика (з нянькою)». Художник полюбляв коней і поні і при нагоді охоче вводив коней у власні картини.

Якщо у замовних портретах Ламберт сміливо показував злами психології нудьгуючих дам доби декаданса, в побутових монохромних картинах перебувала атмосфера тиші і печатка внутрішніх рухів свідомості, атмосфера неприбраності, непарадності і значущості побутового дня, значущості побутової ситуації.

Офіційний військовий художник

В роки першої світової війни художник перебував у Лондоні, де звернувся до батального живопису і портретів військових. В той період його прихильницею і меценаткою була пані Тея Мері Проктор, парадний портрет котрої він створив теж. Ламберт став офіційним військовим австралійським художником 1917 року. Серед творів військової тематики — висадка військових 1915 року на півострові Галліполі у Туреччині та «Сержант легкої кавалерії».

Повернення до Австралії

1921 року художник повернувся до Австралії. 1921 рік був у чомусь порубіжним і для художника, і для його дружини. Формально дружина залишилась у Лондоні, аби дати двом синам пристойні виховання і освіту.

Джордж Вашингтон Ламберт повернувся у Австралію без дітей і дружини, але його зустрічали як героя війни. Того ж року у місті Мельбурн була проведена персональна виставка художника. 1922 року надійшло повідомлення, що майстерного художника обрали у члени Лондонської Королівської академії мистецтв.

В твори художника прийшли пейзажі Австралії, але вони подані крізь досвід британського життя і досвід свідка 1-ї світової війни. Ламбер часто відвідував сільську садибу колишнього полковника Грінвілла Райлі, розташовану у Мішелаго. Серед значимих австралійських пейзажів цієї пори « Донька переселенця (донька Грінвілла Райлі)» та " Пейзаж Мішелаго ".

Нові якості отримують і його пізні портрети, особливо "Портрет місіс Анні Мердок " з його простотою композиції і психологічною характеристикою немолодої пані. За цей портрет митець отримав премію Арчибальда, практино вищу премію за досягнення у портретному жанрі Австралії.

Як австралійський скульптор

1923 року Австралійський військовий меморіал надав художникові порожні приміщення колишнього військового шпиталю для закінчення праці над картинами батального жанру. Джордж Вашингтон Ламберт оселився там і працював не тільки як художник. Він звернувся до створення скульптур. Рада гімназії англіканської церкви у Вікторії того ж 1923 р. замовила йому монумент на честь вісімдесяти восьми юнаків, що загинули у роки 1-ї світової війни. Створення монумента відбилося також у створенні чергового автопортрета Ламберта з фігурою для замовленого монумента.

Але славу скульптора йому приніс монумент на честь австралійського письменника Генрі Ловсона (1867—1922). І хоча той зловживав алкоголем і допився до божевілля, його зарахували до класиків місцевої літератури, ховали з державними урочистостями, шануючи не його алкоголізм, а творчість.

Ламберт не пішов шляхом приховування недоліків особи письменника і подав його у монументі немолодим і зовнішньо непривабливим, з незграбним жестом рук, у оточенні непородного собаки та якогось босяка. За задумом обидві фігури на монументі — це дві іпостасі письменника у різному віці.

Родина

У вересні 1900 року він узяв шлюб із пані Емі Беатріс Абсель. В родині будо двоє синів. Старший Моріс стане англійським скульптором. Молодший Леонард Констант став композитором і диригентом.

Обрані твори

Джордж Вашингтон Ламберт. « Сільська ідилія у хащах», 1896 р.

Джордж Вашингтон Ламберт. «Майстерня художника», 1909 р.

• «Сільська ідилія у хащах», 1896;
• «Старий Джой» (погруддя), 1898;
• «Пані і служанка Лотті» (« Леді і лотті»);
• «Автопортрет» (різні варіанти);
• «Хью Рамсей», (художник, погруддя), 1902;
• «Місс Тея Мері Проктор», 1903;
• «Кінний портрет хлопчика з нянькою», 1905;
• «Сібілла Волкер в червоній сукні з золотом», 1905;
• «Купання у ставку», 1908;
• «Майстерня художника», 1909;
• «Святковий день у Ессексі», 1910;
• «Вільям Елісон Рассел в білому», 1910;
• «У лікаря», 1910;
• «Танцівниця», 1911;
• «Портрет акторки перед дзеркалом», 1913;
• «Поважн і особи» або «Алегорія самозакоханості», 1914;
• «Битва під горою Ройстон у серпні 1916 року»;
• «Пейзаж. Шлях до Єріхона», 1918;
• «Посмішка фавна»;
• «Маска (алегорія)», 1911 р., Ермітаж
• «Донька переселенця»
• «Сержант легкої кавалерії», 1920;
• «Біла рукавичка», 1921, Художня галерея Нового Південного Уельсу;
• «Стрижка овець», 1921;
• «Міссіз Анна Мердок», 1927.

• 
  Джордж Вашингтон Ламберт. «Автопортрет», бл. 1906 р.
• 
  Джордж Вашингтон Ламберт. «Битва за Суецький канал»
• 
  Джордж Вашингтон Ламберт. «Купання у ставку», 1908 р.
• 
  Джордж Вашингтон Ламберт. «Стрижка овець», 1921 р.

Портрети

• 
  Джордж Вашингтон Ламберт. «Хью Рамсей», 1902 р.
• 
  Джордж Вашингтон Ламберт. «Танцівниця», 1911 р.
• 
  Джордж Вашингтон Ламберт. «Біла рукавичка», 1921 р.
• 
  Джордж Вашингтон Ламберт. «Сержант легкої кавалерії»

Малюнки

• 
  Джордж Ламберт. Хью Рамсей, художник і приятель, 1901 р.
• 
  Джордж Ламберт. Листування, 1901 р.
• 
  Джордж Ламберт. Просте життя (Тея Мері Проктор), 1905 р.
• 
  Джордж Ламберт. Штудія фігури для монумента писменника Генрі Ловсона, 1926 р.

Див. також

• Генрі Реберн
• Побутовий жанр
• Парадний портрет
• Батальний жанр

Джерела

• A. Lambert, Thirty Years of an Artist's Life (Syd, 1977)
• http://adb.anu.edu.au/biography/lambert-george-washington-7014 [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (біографія)
• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джордж Вашингтон Ламберт

1. various authors Australian Dictionary of Biography — MUP, 1966. — ISBN 0-522-84236-4 — ISSN 1833-7538
   d:Track:Q6811908d:Track:Q2818964d:Track:Q672680
2. Pas L. v. Genealogics — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326