|
Джон РасселлДжон Расселл, 1-й граф Расселл (8 серпня 1792 — 28 травня 1878) — британський політичний діяч, 32-й і 38-й прем'єр-міністр Великої Британії з 1846 до 1852 року та з 1865 до 1866 року. Дід філософа Бертрана Рассела. БіографіяМолодший син 6-го герцога Бедфорда. Навчався у Вестмінстерській школі та Університеті Единбурга (який, щоправда, не закінчив). У 1813 році був обраний до парламенту від партії віги. Займав посади міністра внутрішніх та іноземних справ. В 1828 році він вніс на розгляд парламенту пропозицію про відміну так званих Тест-актів, в 1831 році — перший проєкт парламентської реформи. Будучи міністром внутрішніх справ, здійснив першу реформу міського самоврядування в 1835 році. Разом з тим він виступав за придушення радикального флангу ірландського національного руху та чартистів у 1848 році. У 1859—1865 роках знову був міністром іноземних справ у кабінеті Генрі Пальмерстона. В 1861 році отримав титули графа Расселл і віконта Амберлі і перейшов у палату лордів. Його зовнішня політика носила відбиток ідеалізму, не повністю узгодженої з політикою Генрі Пальмерстона; Рассел співчував визвольному руху в Італії і польському повстанню 1863 року. Безрезультативною виявився його пропозиція про посередництво в американській громадянській війні. Після смерті Палмерстона, в 1865 році Рассел став прем'єром і передав міністерство іноземних справ графу Кларендону. Гладстоновський проєкт парламентської реформи, внесений до парламенту в сесії 1866 року, але нікого не задовольнив, що привело до падіння всього кабінету. З тих пір Рассел не займав ніяких громадських посад, хоча і брав активну участь у дебатах палат лордів. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg)
_(St_Edwards_Crown).svg)
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
