|
Джолос Любов Іванівна
Любов Іванівна Джолос (нар. 6 січня 1913, Мінськ — пом. 17 жовтня 1998, м. Харків) — українська художниця-графікеса. Членкиня Спілки художників УРСР (з 1950). ЖиттєписНародилась у сім'ї службовця-залізничника, що згодом переїхала до Ромнів. У 1927 році вступила до Харківського художнього технікуму, який закінчила в 1930 році. У 1930—1936 рр. навчалась в Харківському художньому інституті (зокрема, у В. Касіяна, М. Фрадкіна). Після інституту працювала в галузі станкової і книжкової графіки, плакату у Дитвидаві, журналах «Жовтеня», «Піонерія», видавництвах «Молодь», «Веселка», «Радянська школа», «Мистецтво». Від 1964 до 1966 рр. була головою художньої ради з графіки при Харківському художньому фонді. У шлюбі з Євгеном Соловйовим народила в 1941 році сина Євгена, що теж став графіком і живописцем. ТворчістьОсновні теми творів Любові Джолос: людина й природа, шевченкіана, подвиг радянського народу у Другій світові війні, людська пам'ять. Джолос — авторка естампів, ліногравюр, літографій, плакатів. Ліногравюри вона створювала у символічно-метафоричному ключі з контрастним зіставленням штрихування, використовчи м'які ритми вертикальних та горизонтальних форм, темних і світлих мас, що створюють монументальність образів. В ілюстраціях Джолос відобразила народний дух казок. У співавторстві з чоловіком оформила десятки дитячих книжок. На початку Другої світової війни ініціювала з чоловіком випуск агітвікон та плакатів. Роботи художниці зберігаються в Національних художніх музеях: Закарпатському, Харківському, Дніпропетровському, Донецькому, Запорізьському, Миколаївському, Полтавському, Третьяковській галереї (Москва). Твори
Плакат «Допоможемо!» (1948 р.)
ДосягненняУчасниця республіканських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставок з 1939 року. Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
