|
Джозеф Боксголл
Командер Джозеф Гровс Боксголл (англ. Joseph Groves Boxhall; 23 березня 1884 — 25 квітня 1967) — англійський морський офіцер, був четвертим корабельним офіцером «Титаніка» під час його єдиного рейсу. Під час Першої світової війни служив у Королівських ВМС. БіографіяДжозеф Боксголл народився 23 березня 1884 року в Галлі, Східний Йоркширський Райдінг, Англія, в сім'ї капітана Джозефа та Міріам Боксголлів. Його дід був моряком, дядько — членом Торгової Ради. 2 червня 1899 року в Ліверпулі Джозеф зійшов на борт свого першого судна, барка, який належав компанії «William Thomas Line». Протягом наступних чотирьох років він навчався морської справи на судні, при цьому чимало подорожував.[1] Після навчання разом із батьком розпочав працювати на «William Thomas Line», а після отримання у вересні 1907 року сертифікату майстра Боксголл перейшов до «White Star Line», де служив на суднах «Oceanic» та «Arabic». У березні 1912 року його призначили членом екіпажу «Титаніка».[2] Служба на «Титаніку»Після виходу лайнера в море в обов'язки Боксголла входила допомога в навігації, складання графіку чергувань.[3] Під час зіткнення судна з айсбергом офіцер відпочивав. Почувши удар дзвону, він прибув на місток. Капітан Сміт наказав Боксголлу провести перевірку носової частини судна на наявність пошкоджень.[4] Не знайшовши ушкоджень, він був перехоплений теслею, який повідомив йому, що в судно проникає вода. Поштовий клерк підтвердив це. Пізніше Боксголл визначив координати розташування судна для передачі сигналу лиха, і першим відкрив сигнальні вогні для залучення судна, розташованого неподалік.[5] У ході евакуації з «Титаніка» Боксголл був призначений командувачем шлюпкою № 2, яку спустили з лівого борту о 1:45 з 18 пасажирами, замість 40. Він наказав гребти подалі від потопаючого «Титаніка», побоюючись, що при зануренні їх затягне під воду. О 4:00 в шлюпці помітили «Карпатію».[6] Офіцер разом з іншими пасажирами був врятований лайнером «Карпатія» і доставлений на пірс № 54 в Нью-Йорку 18 квітня. Там він давав свідчення на засіданні Американського слідчого комітету. Як і іншим його колегам, Боксголлу було дозволено покинути Нью-Йорк 2 травня. Після повернення до Британії він давав свідчення на засіданні Британського слідчого комітету. Після «Титаніка»Після загибелі «Титаніка» Боксголл певний час служив четвертим офіцером на «Адріатику», пізніше він перейшов у Королівський військово-морський флот у званні молодшого лейтенанта. У 1915 році був підвищений до лейтенанта. Під час Першої світової війни служив на лінкорі «HMS Commonwealth», пізніше на Гібралтарі командував міноносцем.[7] У травні 1919 року, за два місяці до повернення у «White Star Line», Боксголл одружився з Марджорі Бедделльс. 30 червня 1926 року був переведений на «Олімпік». Після злиття «White Star Line» та «Cunard Line» призначений старшим офіцером на лайнер «Аквітанія». У 1940 році Боксголл пішов у відставку. В 1958 році виступив у якості технічного консультанта екранізації книги Волтера Лорда «Незабутня ніч».[8] У 1962 році дав інтерв'ю для BBC. 25 квітня 1967 року Джозеф Боксголл помер у Крайстчерчі, Англія, у 83-річному віці. Його тіло було кремовано, а прах розпорошено над Атлантичним океаном у координатах місця загибелі «Титаніка», які він сам розрахував більше 50 років тому.[9] Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
