Джованні Сбрілья

Джованні Сбрілья
Джованні Сбрілья (приблизна дата фото: 1892–1902)
Джованні Сбрілья (приблизна дата фото: 1892–1902)
Основна інформація
Дата народження	23 червня 1832(1832-06-23)
Місце народження	Неаполь, Італія
Дата смерті	20 лютого 1916(1916-02-20) (83 роки)
Місце смерті	Париж[1]
Громадянство	Королівство Італія  Франція
Професії	оперний співак
Вчителі	Emanuele de Roxas^d
Відомі учні	Ada Adini^d, Ян Решке, Josephine de Reszke^d, Едвард Решке^d, Lillian Nordica^d, Pol Plançon^d, Mena Cleary^d, Сибіл Сандерсон, Vladimir Rosing^d і Mario Chamlee^d
Співацький голос	тенор
Інструменти	вокал^[d]

Джованні Сбрілья (англ. Giovanni Sbriglia; 23 червня 1832(18320623) — 20 лютого 1916) — відомий італійський тенор та вчитель співу.

Народився в Неаполі, ходив до міської музичної консерваторії під керівництвом Емануеля Де Роксаса.[2] Коли йому виповнився 21 рік, дебютував у оперному театрі Сан-Карло. Влаштовував виступи по всій Італії, після чого став працювати з Максом Марецеком (англ. Max Maretzek) у Музичній академії Нью-Йорка. До 1875 року Джованні давав виступи в Гавані, Мексиці, на Кубі та в Сполучених Штатах. 1875 року оселився в Парижі й почав викладати.

Викладаючи, особливо помітно перетворив Жана де Реске (англ. Jean de Reszke) з баритона на найкращого у світі лірико-драматичного тенора. Він також працював із сопрано Жозефіною де Реске (англ. Josephine de Reszke) — сестрою Жана та його братом Едуардом де Реске (англ. Édouard de Reszke), що був відомим басом. Серед інших відомих учнів Джованні були: драматичне сопрано Ліліан Нордіка (англ. Lillian Nordica), бас Пол Плансон (англ. Pol Plançon), сопрано Мена Клірі (англ. Mena Cleary),[3] ліричне сопрано Сибіл Сандерсон (англ. Sibyl Sanderson) і тенор Володимир Розінг (англ. Vladimir Rosing). Енні Ліппінкотт (англ. Annie Lippincott), донька Грейс Грінвуд (англ. Grace Greenwood) також навчалася у Сбрілья.[4]

1890 року став членом Королівської академії у Флоренції; також був членом Французької академії. Помер в Парижі у віці 83 роки.

Примітки

1. Le Figaro, Figaro / A. Brézet — Paris: Société du Figaro, 1826. — 322497 екз. — ISSN 0182-5852; 2496-8994
   d:Track:Q3488222d:Track:Q2834466d:Track:Q90d:Track:Q216047
2. Songogno, Edoardo (May 1891). Mementi Artistici. Il Teatro Illustrato e la Musica Popolare. 11 (125): 80. Процитовано 14 липня 2016.
3. «Mena Cleary» Gallery of Players 2(1894): 36.
4. Smith, Dexter; Deland, Lorin Fuller; Hale, Philip; Tapper, Thomas (1882). Musical Record and Review. Т. 210—239 (вид. Public domain). O.Ditson & Company. с. 445.

Література

• David Ewen, Encyclopedia of the Opera: New Enlarged Edition. New York; Hill and Wang, 1963.