|
Джованні Джироламо Савольдо
Джова́нні Джирола́мо Саво́льдо (італ. Giovanni Girolamo Savoldo, бл. 1480 — 1548) — італійський художник доби Відродження. Народився у Брешії, Венеційська республіка. Мав впливи художньої манери Лоренцо Лотто та Джорджоне. Помер у Венеції Життєпис. Початковий періодТочної дати і місяця народження художника не віднайдено. Появу на світ і перші художні навички пов'язують з Ломбардією та містом Брешія. Практично не відомо, де і у кого навчався, а також, якими були перші твори. До первісного періоду творчості відносять працю в містах Парма та Флоренція, а в останньому за 1508 рік знайдений запис про прийняття художника в гільдію художників. Мав вивчати твори Леонардо да Вінчі і Мікеланджело Буонарроті, бо вони були безперечними авторитетами тої доби у Флоренції. Венеційський період В Тоскані не втримався і близько 1520 року оселився в Венеції. Практично все життя працював в Венеції, залишаючись надзвичайно індивідуальним митцем, незважаючи на впливи творів Лоренцо Лотто та Джорджоне, особливо в колористичних гаммах власних картин. В перші роки венеційського періоду не втрачав уваги і цікавості до творів фламандьких митців, картини яких так чіпляли венеційських вельмож через притаманну їм незвичність сюжетів, художню манеру і яскраві, «глибокі» фарби. Прихильником фламандських художників був ще Антонелло да Мессіна, що деякий час працював в Венеції і чий вплив на місцевих художників був досить значним. Про знайомство Савольдо з творами фламандських художників свідчать дві ранні композиції « Спокуси Святого Антонія», де художник досить майстерно поєднав художні знахідки венеційських і фламандських (або німецьких) митців. Але впливи місцевої художньої школи переважали, перш за все — картини Джорджоне та Лоренцо Лотто. Популярний на той час Джорджоне прищепив венеційським художникам поетичну недомовленість, потяг до своєрідного, місцевого ідеалу краси і до пошуків власних колористичних гам. На якийсь час бути популярним художником в Венеції значило писати картини в стилістиці Джорджоне, що і робили на ранньому етапі Себастьяно дель Пьомбо, Тиціан, Якопо Пальма старший, сам Савольдо. Венеційці відрізнялися справжнім захопленням тканинами і килимами арабського сходу. Особливим попитом користувались тканини червоних кольорів, а венеційський пурпур став характерною місцевою прикметою. Захоплення тканинами, особливо незвичних кольорів та з ефектами відблисків, було притаманне і Савольдо. Часто головні персонажі його картин виділені в творі саме розкішними шатами екзотичних тканин — біла накидка Марії Магдалини(Національна галерея (Лондон)), «Святий Матвій» (Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк), янгол в картині галереї Боргезе, навіть аскет Святий Антоній в варіанті композиції з Москви. Міланський період    За свідоцтвом Паоло Піно художника запросили на працю в Мілан, де той виконав чотири картини. Одна з них — Євангеліст Св. Матвій. Останнє полотно дивує двома центрами освітлення та незвичним освітленням самої фігури Матвія, що пізніше підхоплять Караваджо та його послідовники в XVII столітті. Останні рокиЙмовірно, останні роки художника пройшли у Венеції, але продовжував працювати і в близьких територіально до неї провінційних містах. 1533 року виконав «Мадонну з чотирма святими» для церкви Санта Марія ін Органо в місті Верона. В 1537—1538 рр. працював в рідній Брешії. До останнього періоду творчості належать незвична за колоритом «Марія Магдалина» та композиції на тему « Поклоніння пастухів». Венеційці XVI століття не відрізнялися ні вдячністю, ні пам'яттю щодо місцевих майстрів. Епідемії чуми, загибель в морі чи на війні, сироти діти і політичні негаразди — не сприяли ні мемуарній літературі, ні вдячній пам'яті. Серед забутих митців опинились Марко Базаіті, Джорджоне, Лоренцо Лотто. Гірку долю забутих майстрів розділив і Савольдо, точної дати смерті якого не збережено. Вибрані твори
Див. такожПриміткиДжерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
