З 2010 одружена з Грегорі Мечером (англ.Gregory Mecher).
Політична кар'єра
Псакі почала свою політичну кар'єру 2001 року, беручи участь в кампанії перевиборів кандидатів від Демократичної партії в штаті АйоваТома Гаркіна і Тома Вілсека. Потім стає заступником прессекретаря в передвиборчій кампанії Джона Керрі в 2004 році. У 2005–2006 роках Джен Псакі працювала директоркою зі зв'язків з громадськістю у члена Палати представників Джозефа Краулі і місцевим прессекретаркою Виборчого комітету Демократичного конгресу.
Під час президентської кампанії 2008 Псакі була мандрівною прессекретаркою сенатора Барака Обами. Після перемоги Обами на виборах обійняла посаду заступниці прессекретаря і потім стала директоркою 19 грудня2009. Дженніфер Псакі втратила цю посаду 22 вересня2011, ставши старшим віцепрезидентом і керівною директоркою відділу зв'язків з громадськістю фірми Global Strategy Group у Вашингтоні.
2012 року Псакі повертається в політику як прессекретарка Барака Обами на виборах 2012 року.
2015 року вона повернулася до Білого дому як директорка з комунікацій і залишилася на цій посаді до кінця президентства Обами.
7 лютого 2017 року Псакі почала працювати політичною коментаторкою на CNN[9], однак у листопаді 2020 покинула телеканал, долучившись до президентської кампанії Байдена[10].
5 травня 2022 року Білий дім повідомив, що Псакі піде з посади 13 травня, а її наступницею буде перша заступниця прессекретаря Карін Жан-П'єр[12]. Очікується, що після цього Псакі працюватиме на телеканалі MSNBC[13][14].
Псакі та російсько-український конфлікт
Бувши речницею Державного департаменту США протягом 2014—2015 років, Псакі критикувала дії Росії щодо України, робила однозначні та різкі заяви на підтримку України[15], наприклад, що Росія використовує газ як політичну зброю[16], перекидає війська в Україну[17] та зриває перемир'я у лютому 2015 року[18].
Під час пресконференції в травні 2014, присвяченій «референдумам про самовизначення» Донецької та Луганської областей України, Джен Псакі заявила про «карусельні механізми голосування»[19], але не змогла пояснити це поняття. Після цього була розкритикована російськими медіа та високопосадовцями[20][21].
Відомий російський пропагандист Дмитро Кисельов заявив про існування терміну «псакінг» нібито на «позначення неперевірених заяв американців»[22][23].
Коли у червні 2014 року міністр закордонних справ Андрій Дещиця втрапив в скандал, заспівавши Путін — хуйло!, аби заспокоїти протестувальників під російським посольством[24], Псакі публічно захистила його. Офіційна позиція Держдепу була стриманою, але на питання журналіста додала, що «він особисто вирушив до посольства, щоб заспокоїти протестувальників, і домігся цього»[25]. Того ж місяця з'явилися чутки про її звільнення, однак Псакі написала два твіти (англійською і російською), де спростувала ці чутки і порівняла себе «з сильною демократичною Україною»[19].
Вона неодноразово коментувала напади російських ЗМІ, кажучи, що стала жертвою російської пропаганди[4].
Росії неприємно, що США засуджують її незаконні дії, її агресію на Україні ... Саме тому мішенню стала я – як офіційний представник держсекретаря я озвучую неприємну для Росії позицію