Джейсон Кідд
Джейсон Фредерік Кідд (англ. Jason Frederick Kidd; нар. 23 березня 1973 року, Сан-Франциско, Каліфорнія) — американський професійний баскетболіст, який виступав за різні команди Національної баскетбольної асоціації (НБА). Згодом — баскетбольний тренер, з 2021 року — головний тренер команди НБА «Даллас Маверікс». Команда «Даллас Маверікс» обрала його під другим номером на драфті НБА 1994 року. За кар'єру виступав за чотири команди: «Даллас Маверікс» (1994—1996; 2008—2012); «Фінікс Санз» (1996—2001) і «Нью-Джерсі Нетс» (2001—2008); «Нью-Йорк Нікс» (2012—2013). За весь час виступів у НБА зробив 107 трипл-даблів[1] в регулярному сезоні, що є третім найкращим результатом в історії НБА, і 11 трипл-даблів у іграх плей-оф[2]. 10 разів брав участь у матчах всіх зірок, 5 разів його обирали в першу символічну команду НБА, 4 рази був обраний в першу символічну команду захисту. Дворазовий олімпійський чемпіон (2000 і 2008 років), триразовий чемпіон Америки (1999, 2003 та 2007 років) у складі збірної США. Чемпіон НБА 2011 року. Після завершення кар'єри гравця у 2013 році, Кідд став головним тренером команди «Бруклін Нетс», підписавши трирічний контракт[3]. У першому сезоні під керівництвом Джейсона «Нетс» вийшли в півфінал конференції, поступившись у п'яти матчах команді «Маямі Гіт», лідером якої був Леброн Джеймс. Після сезону 2013/14 у тренера виникли розбіжності з керівництвом клубу і Кідда обміняли в «Мілвокі Бакс»[4]. Ранні рокиКідд народився в Сан-Франциско (Каліфорнія) і був найстаршим серед шести дітей Стіва і Енн Кідд. Його батько був афро-американцем, а мати — нащадком ірландських іммігрантів. Дитинство провів у Окленд-Хілс, багатому районі Окленда. Джейсон навчався в школі St. Paschal Baylon в Окленд-Хілс. Він часто приходив пограти в баскетбол на громадських майданчиках, де одним з його суперників був майбутня зірка НБА Гері Пейтон. Кідд також добре грав у футбол і займався іншими видами спорту. Старша школаУ старшій школі St. Joseph Notre Dame (Аламеда, Каліфорнія), під керівництвом тренера Френка Лапорте, Кідд привів свою команду «Пайлотс» до чемпіонських титулів. Сам же Джейсон в середньому за гру набирав по 25 очок, віддавав 10 передач, робив 7 підбирань і 7 перехоплень. За свої досягнення він був удостоєний безлічі нагород і почестей, включаючи нагороду Нейсміта як гравець року серед школярів і його назвали гравцем року журнали PARADE і USA Today. За час виступу в школі Кідд встановив рекорд за кількістю передач — 1155, а також став сьомим за кількістю забитих очок — 2661, за що був названий гравцем року в Каліфорнії і включений у всеамериканську збірну mcdonald's. Після закінчення навчання в школі йому надійшла велика кількість пропозицій від різних університетів, але він вирішив залишитися в рідному штаті і вступити до Каліфорнійського університету в Берклі, де була слабка баскетбольна команда, яка від 1960 року не ставала чемпіоном конференції. Своє рішення він пояснив тим, що хотів залишитися в рідному штаті, щоб його батьки могли приходити на його гри, як це вони робили коли він навчався в школі[5]. Каліфорнійський університет в БеркліПід час свого першого сезону в Каліфорнії Кідд в середньому набирав за гру по 13 очок, віддавав 7,7 передачі і робив 3,8 перехоплення, що дозволило йому потрапити в команду новачків конференції Pac-10. У дебютному сезоні він встановив рекорд NCAA за кількістю перехоплень, які зробив новачок — 110, а також встановив рекорд університету за кількістю передач за сезон — 222. До його приходу в команду «Голден Беарс» закінчили сезон з результатом 10-18, ставши дев'ятими в конференції, а з ним у команді «Ведмеді» посіли друге місце в конференції з результатом 21-9. В іграх плей-оф «Голден Беарс» обіграли університет штату Луїзіана, чинного переможця турніру університет Дюка і дійшли до півфіналу регіонального «Sweet 16», де поступилися Канзаському університету[6]. У грі проти Луїзіани перемогу каліфорнійській команді приніс точний кидок Кідда на останніх секундах матчу, а в грі проти Дюка успішні дії на останніх секундах, коли Джейсон зумів підібрати м'яч, який виходив в аут, а потім забити, заробивши ще й штрафний кидок[7][8]. У сезоні 1993/94 Кідд продовжив покращувати свої показники, набираючи в середньому за гру по 16,7 очка, віддаючи 9,1 передачі, роблячи 6,9 підбору і 3,1 перехоплення, побивши попередній рекорд за передачами. За сезон він віддав 272 передачі, ставши лідером за цим показником у чемпіонаті. Його обрали в першу всеамериканську команду (вперше для університету Каліфорнії з 1968 року) і назвали гравцем року конференції Pac-10; вперше в історії цю нагороду здобув другокурсник. Його команда закінчила сезон з результатом 22-8, однак на стадії плей-оф вилетіла вже в першому раунді, програвши університету Вісконсіна в Грін-Бей[9]. Кідда назвали фіналістом премій Нейсміта і Вудена, що дало йому право брати участь у драфті НБА 1994 року[10]. У засобах масової інформації Каліфорнії про нього написали, що лише за 2 роки в університеті він зробив величезний внесок у розвиток баскетбольної програми «Голден Беарс». За його заслуги 14 лютого 2004 року команда закріпила за ним номер 5, який був вивішений під дах «Хаас-павільйону», де проводять домашні ігри «Ведмеді»[11][12]. Кар'єра в НБАДаллас Маверікс (1994—1996)29 червня 1994 року на драфті НБА команда «Даллас Маверікс» обрала Кідда під другим номером. Під першим номером був Гленн Робінсон з Університету Пердью, якого обрав клуб «Мілвокі Бакс». У своєму першому сезоні Кідд у середньому за гру набирав по 11,7 очка віддавав 7,7 передачі, робив 5,4 підбору та став лідером НБА за кількістю трипл-даблів і першим в історії новачком, що потрапив у топ-10 двох статистичних категорії (10 передач та 7 перехоплень). За свої досягнення він поділив нагороду Новачок року НБА разом з Грантом Гіллом, якого на драфті під третім номером обрав клуб «Детройт Пістонс». До приходу Джейсона команда «Маверікс» закінчила сезон з другим найгіршим результатом в історії 13-69, а після його приходу змогла здобути на 23 перемоги більше і стала найбільш прогресуючою в НБА. Кідд також був обраний у стартовий склад для участі у матчі всіх зірок НБА 1996 року. Кідд разом з Джамалом Машберном і Джимом Джексоном сформували трійку, яка дістала назву «3 Джейс» (Three j's)[13]. Вболівальники і преса очікували, що в наступному сезоні команда перерве свою п'ятирічну низку непотрапляння в плей-оф, однак «Маверікс» невдало розпочали новий сезон. Центрового команди Роя Тарплі відсторонили від ігор за вживання наркотиків, а Дональда Ходжа заарештували за зберігання марихуани. Один з лідерів команди Машберн дістав травму і був змушений пропустити велику частину сезону. Клуб закінчив сезон з результатом 25-56 і знову не потрапив у плей-оф. Кідд часто скаржився, що Джексон веде себе на майданчику егоїстично, і практично перестав з ним спілкуватися поза межами ігрового майданчика. Джейсон став одним з найпопулярніших гравців у вболівальників і в опитуванні газети Fort Worth Star-Telegram його назвали другим у списку найбільш популярних спортсменів Далласа, позаду футболіста Троя Ейкмана. Попри невдалий сезон для команди, показники Кідда продовжувала поліпшуватися. Він в середньому за гру набирав по 16,6 очка і став другим у лізі за передачами. Його обрали для участі в матчі всіх зірок НБА, де він віддав 10 передач, зробив 7 підбирань, 2 перехоплення і набрав 7 очок. У міжсезоння команда «Маверікс» змінила власника, а той змінив головного тренера. У Кідда не склалися стосунки з Джимом Клеменсоном. Через розбіжності з Джексоном, він попросив керівництво клубу, щоб його або Джексона обміняли в іншу команду. Відносини між Кіддом і Джексоном зіпсувалися після того, як він повинен був піти на побачення зі співачкою Тоні Брекстон, однак вона пішла на зустріч з Джексоном. Пізніше Джейсон заперечував це[14]. У грудні 1996 року Джейсона Кідда, Тоні Думаса і Лорена Майєра обміняли у «Фінікс Санз» на Сема Касселла, Ей Сі Гріна і Майкла Фінлі[15]. Фінікс Санз (1996—2001)У «Санз» вважали, що навколо Кідда можна буде побудувати хорошу команду. За словами тренера Денні Ейнджа, якщо Кідд продовжить прогресувати в тому ж дусі, то через два роки він стане суперзіркою. Нью-Джерсі Нетс (2001—2008)У сезоні 2001/02 Кідд привів свою нову команду до результату 52-30 в сезоні, і став одним з найцінніших гравців ліги, поступившись лише МВП сезону Тіму Данкану. Багато хто вважав, що саме Кідд був гідний стати МВП в цьому році за його внесок у трансформацію команди з одного з аутсайдерів у претендентів на чемпіонські персні. Під керівництвом Кідда молоді «Нетс» завоювали титул чемпіона Східної конференції і, вперше в історії клубу, вийшли у фінал НБА. У фіналі «Нетс» програли в чотирьох іграх «Лос-Анджелес Лейкерс» під керівництвом Шакіла О'Ніла і Кобі Браянта. У наступному сезоні команда змогла здобути 49 перемог і знову дійти до фіналу. Однак у фіналі знову програла, цього разу «Сан-Антоніо Сперс» у шести іграх. Сезон 2002/03 став найрезультативнішим у кар'єрі Кідда — 18,7 очка за гру, а також він став лідером чемпіонату за передачами — 8,9 за гру. 1 липня 2004 року Кідд переніс операцію на травмованому коліні. На майданчик Кідд зміг вийти лише в грудні, а його місце в стартовому майданчику займав молодий захисник Вінс Картер. Зігравши вдало наприкінці чемпіонату Нетс змогли зачепитися за восьме місце у конференції та вийти в плей-оф. Однак уже в першому раунді програли в чотирьох іграх Маямі Хіт. У сезоні 2005/06 Кідд в середньому набирав по 13,3 очка, робив 7,3 підбору і 8,4 передачі за гру. 1 лютого 2007 року його назвали одним із запасних на матч всіх зірок НБА. Однак він не зміг взяти участь у грі через болі в спині і був замінений Джо Джонсоном[16]. 7 квітня 2007 року Кідд і Картер зробили в одній грі по тріпл-даблу і повторили досягнення Майкла Джордана і Скотті Піппена 1989 року. Кідд набрав 10 очок, віддав 18 передач і зробив 16 підбирань. 27 квітня 2007 року Джейсон зробив 10-й тріпл-дабл в іграх плей-оф за кар'єру в грі проти «Торонто Репторз» і зрівнявся за цим показником з Ларрі Бердом[17]. У першому раунді плей-оф Кідд у середньому набирав по 14 очок, віддавав 13,2 передачі, робив 10 підбирань і 2 перехоплення, а його команда обіграла «Репторс» у шести іграх. У третій грі другого раунду Кідд зробив 11-й тріпл-дабл, набравши 23 очки, віддавши 14 передач і зробивши 13 підбирань і вийшов на друге місце за цим показником. За 12 ігор плей-оф він набирав у середньому по 14,6 очка, віддавав 10,9 передачі і робив 10,9 підбору[18], ставши другим гравцем в історії НБА, який у середньому набирав тріпл-дабл в іграх плей-оф[19]. У сезоні 2007/08 Кідд став третім гравцем починаючи з 1989 року, який зумів зробити тріпл-дабл три гри поспіль. Це досягнення стало можливим після того, як він зробив 97-й трипл-дабл у кар'єрі в грі проти «Шарлотт Бобкетс»[20]. Уболівальники обрали Джейсона для участі у матчі всіх зірок НБА. Після цього сезону стали ходити чутки, що він перейде в іншу команду. Одним з варіантів були «Лос-Анджелес Лейкерс», однак угода не відбулася, оскільки «Лейкерс» не захотіли віддавати свого молодого центрового Ендрю Байнума. 28 січня 2008 року Кідд підтвердив, що його агент веде переговори з «Нетс» про перехід в іншу команду. 19 лютого 2008 року Кідда обміняли в команду, де він починав свою кар'єру — «Даллас Маверікс»[21]. Повернення в Даллас (2008—2012)13 лютого 2008 року «Даллас Маверікс» і «Нью-Джерсі Нетс» досягли угоди за якою Кідд і Малік Аллен перейшли в Даллас, а Нью-Джерсі отримали Девіна Гарріса, Дівіна Джорджа, Джеррі Стекхауза, Десагна Діопа, Моріса Егера, два вибори в першому раунді драфту (у 2008 і 2010 роках) і 3 млн доларів. Однак угода зірвалася, коли Джордж відмовився від переходу, скориставшись правами, закладеними в його контракт[22][23]. Угоду було відновлено, коли Трентон Хасселл погодився замінити Джорджа, а Кіт Ван Хорн не погодився йти на пенсію і замінити Стекхауза. 19 лютого 2008 року Кідд офіційно перейшов у «Маверікс» разом з Алленом і Райтом в обмін на Ван Хорна, Гарріса, Діопа, Хасселла, Егера. Даллас також виплатив 3 млн доларів і передав два вибори в першому раунді на драфті 2008 і 2010 років[24]. Сезон 2007/08 Маверікс завершили з результатом 51-31 і вийшли в плей-оф, де програли в першому раунді «Нью-Орлеан Хорнетс» 4-1. 5 липня 2009 року Кідд усно підтвердив, що перепідпише трирічний контракт з «Маверікс» за яким отримає 25 млн доларів за 3 роки. Джейсон вирішив залишитися в Далласі, попри те що «Нью-Йорк Нікс» також пропонували йому гарний контракт[25]. 11 червня Кідд офіційно підписав контракт з «Маверікс»[26]. У сезоні 2009/10 Кідд у середньому набирав за гру по 10,3 очка, віддавав 9,1 передачі і робив 5,6 підбору. «Маверікс» завоювали титул чемпіона дивізіону, однак програли в першому раунді плей-оф «Сан-Антоніо Сперс» 4-2. У сезоні 2010/11 Кідд у середньому за гру набирав 7,9 очка, віддавав 8,2 передачі і робив 4,4 підбору. 12 листопада 2010 року Кідд зробив 11 000-ну передачу в кар'єрі. «Маверікс» зуміли здобути 57 перемог у сезоні й вийшли в плей-оф посіяними під 3 номером. У першому клуб Кідда обіграв «Портленд Трейл-Блейзерс» 4-2, у другому раунді всуху переміг «Лос-Анджелес Лейкерс» 4-0, а у фіналі конференції «Оклахому-Сіті Тандер». У протистояннях з «Тандер» Кідд був лідером команди за передачами. Нью-Йорк Нікс (2012—2013)5 липня 2012 року Кідд підписав трирічний контракт з «Нью-Йорк Нікс» вартістю 9 млн доларів[27]. 8 лютого 2013 року Джейсон зробив 12-тисячну передачу в кар'єрі в грі проти «Міннесоти Тімбервулвз»[28]. 3 червня 2013 року оголосив про завершення кар'єри гравця.[29] Виступи за національну збірнуВперше Кідд зіграв за збірну США після першого сезону в університеті Каліфорнія, коли став єдиним новачком, якого взяли в збірну. Команда зіграла 5 ігор у Європі з яких у трьох здобула перемогу. Кідд став лідером команди за середньою кількістю передач за гру (4,0) і перехопленнями (1,4). Він також в середньому за гру набирав по 8,4 очка і робив 4,2 підбору[30]. 1999 року став учасником кваліфікаційного турніру на літні Олімпійські ігри. Його команда не програла жодного з 10 матчів і здобула путівки на Олімпіаду 2000 року. Кідд у середньому набирав по 7,4 очка, віддавав 6,8 передачі, робив 4,4 підбору і 2,7 перехоплення за гру і знову став лідером збірної за передачами і перехопленнями[30]. 2000 року Кідд став одним з трьох капітанів олімпійської збірної США з баскетболу. Його команда знову не програла жодного матчу, завершивши Олімпійські ігри з результатом 8-0, і виграла золоті медалі. На олімпіаді Джейсон в середньому за гру набирав по 6 очок, віддавав 4,4 передачі й робив 5,3 підбирання. Результативність його кидків з гри склала 51,6 %, а з-за триочкової лінії — 50 %[30]. Кідд був обраний для участі в чемпіонаті світу з баскетболу 2002 року, проте змушений був відмовитися від участі через травму[31]. 2003 року він повернувся в команду і взяв участь в олімпійському кваліфікаційному турнірі в Пуерто-Рико. Збірна США знову виявилася непереможеною, вигравши 10 ігор і привізши додому золоті медалі і право участі на олімпіаді 2004 року. Кідд виходив у стартовому складі у всіх 10 матчах і в середньому набирав за гру по 3,4 очка, віддавав 5,9 передач і робив по 2,7 підбору[32]. Від участі в олімпіаді Кідд відмовився через травму[33]. 2007 року він взяв участь у чемпіонаті Америки з баскетболу. Його команда знову виграла всі 10 поєдинків і завоювала золоті медалі. Кідд став лідером чемпіонату за співвідношенням передач/втрат — 9,2. З його допомогою команда в середньому за гру набирала по 116,7 очок[34]. У 2008 році Кідд вдруге взяв участь в Олімпійських іграх, де знову завоював золоті медалі, ставши 13-м американським баскетболістом в історії, що завоював дві золоті олімпійські медалі. Збірну назвали «Командою спокути»[35]. Кідд завершив виступи за національну збірну з результатом 56-0 і здобув 5 золотих медалей: три чемпіонату Америки і 2 олімпійських золота[30]. Тренерська кар'єраБруклін Нетс (2013-дотепер)12 червня 2013 року стало відомо про те, що «Бруклін Нетс» призначили на пост головного тренера Джейсона Кідда, який нещодавно завершив кар'єру гравця. Контракт розрахований на три роки.[36] Особисте життяУ січні 2001 року Кідд був заарештований за насильство в сім'ї, за те, що напав на свою дружину Джомену в люті. Як частину покарання він був змушений відвідувати курси з управління гнівом протягом 6 місяців. Після закінчення цього строку вирішив продовжувати відвідувати їх за власним бажанням. 9 січня 2007 року Кідд подав на розлучення зі своєю дружиною, назвавши її «надто безсердечною». У заяві він написав, що вона одержима ревнощами, параноєю і загрозою сімейного насильства. 15 лютого 2007 року його дружина написала зустрічний позов[37], заявивши, що Кідд часто бив її, зламав їй ребро і пошкодив слух. У подружжя на момент розлучення вже народилося троє дітей: Трей Джейсон і близнюки Міа і Джазель[38]. 10 вересня 2011 року Джейсон Кідд одружився зі своєю подругою Поршлою Колман, з якою зустрічався протягом тривалого часу. На момент весілля молодята вже мали восьмирічну дитину[39][40]. Статистика виступів
Регулярний сезон
Плей-оф
Нагороди та досягненняНБА
Університетські
Національна збірна
Інші
Заробітна платня
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia