Джеймс Гансен

Джеймс Едвард Гансен
James Edward Hansen
Гансен на студентському саміті в березні 2009 року Гансен на студентському саміті в березні 2009 року
Народився	29 березня 1941(1941-03-29) (83 роки) Денісон, Айова, США
Країна	американське
Національність	американець
Діяльність	фізик, викладач університету, астрофізик, захисник довкілля, кліматолог
Alma mater	Університет Айови
Галузь	Фізика атмосфери
Заклад	Колумбійський університет
Посада	Член Національної академії наук США
Науковий ступінь	професор
Науковий керівник	Джеймс Ван-Аллен
Членство	Національна академія наук США Європейська академія[1]
Нагороди	Sophie Prize^d (2010) медаль Карла-Густава Россбі^d (2009) премія «За наукову свободу та відповідальність»^d (2007) Премія Блакитна Планета (2010) BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2016) Премія Ніренберга (2008) премія Дена Девіда^d (2007) премія Лео Сіларда (2007) премія клубу «Сьєрра» імені Джона М'юра^d (2008) Duke of Edinburgh Conservation Award^d (2006) Премія Гайнца^d (2001) Медаль Роджера Ревелла Американського геофізичного союзу (2001) Медаль Невади^d (2008) Edinburgh Medal^d (2012)
Особ. сторінка	columbia.edu/~jeh1/
Джеймс Гансен у Вікісховищі

Джеймс Едвард Гансен (англ. James Edward Hansen) — американський ад'юнкт-професор Департаменту екології та вивчення Землі у Колумбійському університеті. Гансен відомий своїми дослідженнями в області кліматології, є кліматичним активістом та одним із лідерів руху 350.org. Його звернення до конгресу США про загрозу зміни клімату в 1988 році стало відправною точкою у боротьбі проти глобального потепління[2]. Гансен попереджав про необхідність швидких дій з метою уникнення негативних наслідків для всієї планети[3].

Життєпис

Після закінчення Університету Айови Джеймс Гансен продовжив працювати над моделями теплопередачі випромінюванням, намагаючись зрозуміти атмосферу Венери. Пізніше вчений застосував і допрацював ці моделі для атмосфери Землі, враховуючи ефекти аерозолів до парникових газів на клімат Землі. Розроблені Гансеном моделі стали основою для розуміння кліматичних механізмів Землі. У 2009 році була опублікована його перша книга — «Бурі моїх онуків» (англ. Storms of My Grandchildren) і стаття «Око бурі» в журналі Nature[4]. З 1981 по 2013 рік очолював в НАСА Інститут космічних досліджень імені Годдарда (англ. Goddard Institute for Space Studies) у Нью-Йорку[5][6]. З 2014 року працює в Колумбійському університеті[7].

2013 року топ-кліматологи Кен Калдейра, Керрі Емануель, Джеймс Гансен та Том Віглі звернулися через ЗМІ до керівників найбільших держав із закликом підтримати розвиток більш безпечних ядерно-енергетичних технологій і відмовитися від неприйняття атомної енергетики[8].

Нагороди і відзнаки

Лауреат декількох поважних премій і нагород:

• 2001 — медаль Роджера Ревелла Американського геофізичного союзу
• 2007 — премія Дена Девіда (англ. Dan David Prize).
• 2007 — премія Лео Сіларда (англ. Leo Szilard Lectureship Award) від Американського фізичного товариства.
• 2009 — медаль Невади (англ. Nevada Medal) від Науково-дослідного інституту пустелі (англ. Desert Research Institute).
• 2013 — премія Блакитна планета (англ. Blue Planet Prize) від фонду Асахі.
• 2013 — премія Ріденаура (англ. The Ridenhour Prizes) за діяльність на користь демократичним засадам з риском для власної репутації.
• 2018 — Премія Тан[9]

Примітки

1. www.ae-info.org
   d:Track:Q107213897
2. Statement of Dr. James Hansen (PDF). web.archive.org. Climate Change. 22 серпня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2011. Процитовано 10 червня 2021.
3. Даремно йому не повірили. Вчений NASA передбачив сьогоднішню спеку ще 40 років тому. 20.07.2023, 17:20
4. (англ.) Kloor, Keith (November 26, 2009). «The eye of the storm». Nature Reports Climate Change. [Архівовано 10 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Nature, 26 листопада 2009 року. doi:10.1038/climate.2009.124.
5. Top NASA scientist arrested (again) in White House protest. Fox News (амер.). 25 березня 2015. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
6. Earth’s Temperature Tracker. earthobservatory.nasa.gov (англ.). 5 листопада 2007. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 червня 2021.
7. KintischFeb. 26, Eli; 2014; Pm, 2:45 (26 лютого 2014). Hansen's Climate Science and Advocacy Project Under Way. Science | AAAS (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 10 червня 2021.
8. scientists issue open letter to policy influencers - CNN. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 20 листопада 2021.
9. Hansen, Ramanathan win Tang Prize in sustainable development - Focus Taiwan. focustaiwan.tw (zh-Hant-TW) . Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеймс Гансен

• Особиста сторінка на сайті Колумбійського університету. [Архівовано 4 грудня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)

Природничі науки   Науки про Землю   Географія   Метеорологія та кліматологія   Фізика