Джалал-Абадська область

Джалал-Абадська область
Жалал-Абад облусу
Основні дані
Прізвисько:
Країна:	Киргизстан
Утворена:	21 листопада 1939
Населення:	▲ 1 036 700 (2011)[1]
Площа:	33,700 км²
Густота населення:	30,76 осіб/км²
Телефонні коди:	+-32
Обласний центр:	Джалал-Абад
Райони:	8
Міста: обласного значення районного значення	5
Смт:	8
Села:	415
Селищні ради:
Сільські ради:
Номери автомобілів:
Інтернет-домени:
Обласна влада
Вебсторінка:
Голова ОДА:	Жусупбек Шаріпов
Рада:
Голова ради:
Мапа

Джалал-Абадська область (кирг. Жалал-Абад облусу) — адміністративно-територіальна одиниця Киргизстану. Обласний центр — місто Джалал-Абад. Населення — 962,200 осіб (на 2005 рік). Джалал-Абадська область була утворена 21 листопада 1939 року. 27 січня 1959 року вона стала частиною Ошської області, але була поновлена, як область 14 грудня 1990 року. Адміністративна одиниця складається з 8 районів, включає 5 міст, 8 селищ міського типу і 415 сіл.[2]

Географія

Джалал-Абадська область займає площу 33,700 км² (16.9% території всієї країни) і знаходиться у центрально-західній частині Киргизстану.

Південний край області є частиною Ферганської долини. Решта частина області має гірський рельєф. М41, основний автошлях з півночі на південь, сполучає місто Бішкек з містом Ош, має кривий маршрут, що проходить центром області. Інша дорога йде через південний край області майже до західного краю, а потім повертає на північний схід до долини Чаткал, до Кизил-Адиру, що у Талаській області. Інша дорога (закрита у зимовий час, вимагає джип із серії Фергани) простягається на схід до Казармана і міста Нарин.

Невід'ємною частиною енергетичної системи країни є Токтогульське водосховище, яке поставляє електроенергію і воду для Киргизстану і сусідніх країн.

Історія

Гірські регіони області заселили кочові племена киргизів-скотарів, тюркомовних переселенців з Алтаю. У більш рівнинних регіонах тривалий час зберігалися автохонні індоєвропейські групи іранського походження. До кінця середніх віків, після інтенсивних тюрксько-монгольських міграцій, вони поступово тюркизувалися, але зберегли досить розвинену міську та землеробську культуру: так утворюється узбецький етнос. Цей етнокультурний поділ за рівнем рельєфу у Ферганській долині в цілому і в області зокрема зберігався з кінця середніх віків до нашого часу, поки, вже після встановлення адміністративно-територіального поділу Киргизької РСР, групи традиційно гірських киргизів перейшли на осілий спосіб життя і переселилися ближче до підніжжя гір. Територія області до кінця XIX століття перебувала під контролем Кокандського ханства, поки і ханство, і залежні від нього території не увійшли до складу Російської імперії. Власне Жалалабатська область була утворена в 1939 році. Потім, під час програми з адміністративно-територіального укрупнення, вона була скасована в 1959 році (увійшла до складу Ошської області). Згодом знову відновлена у 1990 році, через швидке зростання її населення.

У листопаді 2005 року, в колоніях Джалал-Абадської і Чуйської областей стався найгучніший тюремний бунт на пострадянському просторі. Заколот був припинений за допомогою вогнепальної зброї і бронетехніки. За офіційними даними, в ході операції загинули кілька десятків осіб.[3]

Населення

Станом на 2011 рік в області проживає 1 036 700 осіб (20 % населення Киргизстану), населення за даними статистики 2003 року — 834 тис. осіб, густота населення 26 осіб на 1 км² (в долинах 200—500 осіб 1 км², в горах 0-5 осіб 1 км² . Для області традиційно характерна висока народжуваність, особливо в сільській місцевості, хоча вона значно знизилася. У населенні області переважають киргизи (близько 72%), узбеки (близько 25%), які складають основну масу прикордонного населення Ферганської долини, є невелика кількість росіян і турків. Основна релігія — іслам світського спрямування, з домішками шаманізму в середовищі киргизів. Середній розмір домогосподарства в області — 5,5 людини (найвищій показник в республіці). Сільські киргизи спочатку кинулися в Джалал-Абад, потім у Чуйську область і Фрунзе (Бішкек), а останнім часом на заробітки до Росії. Високогірні райони області є регіоном традиційного проживання киргизів — кочівників і скотарів (див. Тюрки), що складають абсолютну більшість населення області. Але в силу свого прикордонного положення поруч з Узбекистаном, в області висока частка різноманітних етнічних меншин. За даними перепису 1999 року, в області проживало 868 тис. жителів (962 тис. у 2005 році) — 18 % населення країни.

Національний склад

Етнічний склад населення області:[4][5]

	Чисельність в 1989 році	%	Чисельність в 1999 році	%	Чисельність в 2009 році	%
всього	743 279	100,00 %	869 259	100,00 %	1 009 889	100,00 %
Киргизи	452 868	60,93 %	607 036	69,83 %	725 321	71,82 %
Узбеки	175 705	23,64 %	212 030	24,39 %	250 748	24,83 %
Росіяни	54 024	7,27 %	17 930	2,06 %	9 120	0,90 %
Турки	4 413	0,59 %	4 842	0,56 %	5 842	0,58 %
Таджики	4 525	0,61 %	5 236	0,60 %	5 642	0,56 %
Татари	15 936	2,14 %	6 933	0,80 %	3 694	0,37 %
Уйгури	3 360	0,45 %	3 776	0,43 %	3 271	0,32 %
Курди	8 173	1,10 %	2 158	0,25 %	1 902	0,19 %
Азербайджанці	586	0,08 %	259	0,03 %	996	0,10 %
Українці	9 503	1,28 %	2 463	0,28 %	789	0,08 %
Казахи	1 564	0,21 %	1 130	0,13 %	692	0,07 %
Хемшили	…[6]	…	382	0,04 %	352	0,03 %
Корейці	672	0,09 %	377	0,04 %	237	0,02 %
Німці	4 425	0,60 %	672	0,08 %	210	0,02 %
Башкири	1 055	0,14 %	392	0,05 %	164	0,02 %
Чеченці	255	0,03 %	114	0,01 %	89	0,01 %
Араби	65	0,01 %	861	0,10 %	75	0,01 %
Грузини	200	0,03 %	116	0,01 %	51	0,01 %
Туркмени	137	0,02 %	33	0,00 %	46	0,00 %
Перси	43	0,01 %	58	0,01 %	46	0,00 %
Білоруси	624	0,08 %	115	0,01 %	45	0,00 %
Балкарці	126	0,02 %	49	0,01 %	44	0,00 %
Вірмени	730	0,10 %	109	0,01 %	38	0,00 %
Дунгани	60	0,01 %	24	0,00 %	36	0,00 %
Кримські татари	2 261	0,30 %	18	0,00 %	31	0,00 %
інші	1 969	0,26 %	2146	0,29 %	408	0,05 %

Економіка

Основні соціально-економічні показники

• Населення: 1 023 200 (оцінка на 1 січня 2010)[7]
• Зайняте населення: 390 700 (2008) [8]
• Чисельність зареєстрованих безробітних: 18 707 (2008)[9]
• Експорт: 87,1 млн. $ (2008)[10]
• Імпорт: 111,5 млн. $ (2008) [10]
• Прямі іноземні інвестиції (2008): 16,8 млн. $ [11]

Економіка

Індустріалізація області, що проводилася за часів СРСР, виражалася в основному в будівництві великих ГЕС, основний кваліфікований обслуговчий персонал на яких був з РРФСР і УРСР. Тоді ж інтенсивно розвивалося бавовництво, іригаційне зрошення в умовах колгоспних і радгоспних господарств, де було задіяно киргизьке і узбецьке населення. Розпад СРСР призвів до деіндустріалізації краю, як і країни в цілому, занепаду технологічно оснащеного сільського господарства. Адміністративна одиниця страждає від безробіття, що досягає 70%. В області в минулому вівся інтенсивний видобуток нафти, газу, кам'яного вугілля (Кок-Янгак, Таш-Кумир) і поліметалічних руд. Основний внесок в економіку приносить електроенергія з каскаду ГЕС і водосховищ на річці Нарин: Токтогульське водосховище, Курпсайське водосховище, Таш-Кумирське водосховище, Учкурганське водосховище). За радянських часів помітним був внесок у машинобудування, електротехніку, будівництво, бавовно-очисну, легку та харчову промисловості. У Ферганській долині розвинене поливне землеробство. Спеціалізація: зернові, бавовник, тютюн, виноград, садівництво, тваринництво (вівці, кози, корови, коні), шовківництво; на схилах - богарне землеробство. У горах найважливіша галузь — вівчарство.

Населені пункти

Таш-Кумир

В області розташовані такі міста:

• Джалал-Абад
• Кара-Куль
• Кербен
• Кок-Жангак
• Майлуу-Суу
• Ташкомур

Райони Джалал-Абадської області

Джалал-Абадська область поділена на 8 районів (південні райони пронумеровані зі сходу на захід): [12]:

Район	Столиця	Розташування
Сузацький район	Сузак	південь1
Базар-Коргонський район	Базар-Коргон	південь2
Ноокенський район	Массі	південь3
Аксийський район	Кербен	південь4
Ала-Букський район	Ала-Бука	південь5
Чаткальський район	Каниш-Кия	захід
Токтогульський район	Токтогул	північ
Тогуз-Тороський район	Казарман	схід

Визначні пам'ятки

Область має в своєму розпорядженні рекреаційно-туристичний матеріал. Тут розташовано три особливо охоронювані природні території: Беш-Аральський державний заповідник, Сари-Челекський державний біосферний заповідник і Падишатинський державний заповідник. Сам обласний центр — місто Джалал-Абад здавна є курортом (мінеральні джерела). Також на території області розташовані Арсланбобські водоспади, озеро Сари-Челек; середньовічний мавзолей Шах-Фазіль (XIII століття).

Керівництво Джалал-Абадської області

Голови облвиконкому

1. Сурамбаєв Камбарали (листопад 1939 — 1940)
2. Айдаров Бекбо (1940 — листопад 1940)
3. Токобаєв Молдогази (1940 — 1941)
4. Суєркулов Абди Суєркулович (червень 1941 — жовтень 1942)
5. Шабаєв Досу (січень 1943 — грудень 1943)
6. Ішимов Бекмолдо (1944 — 1946)
7. Курманалієв Іанбет (1946 — 194.7)
8. Шаназаров (1947)
9. Рисбаєв Абдикарім (1949 — 1951)
10. Кульмірзаєв У. (1951 — 1955)
11. Ташиєв Кулназар (1955 — 1959)

1-і секретарі обкому КП Киргизії

1. Ващук Микола Дем'янович (листопад 1939 — 194.2)
2. Нікулін Віктор Михайлович (травень 1944 — 1944)
3. Шабаєв Досу (1944 — 1946)
4. Аманов Муктали (1946 — 1949)
5. Джаналієв Кадирали (січень 1949 — лютий 1951)
6. Аламанов Баян (лютий 1951 — 1955)
7. Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1955 — січень 1959)
8. Кутманова Зебікан Кутманівна (лютий 1991 — серпень 1991)

Персоналії

• Боконбаєв Джоомарт — киргизький письменник.

Примітки

1. Чиселність постоянного населения на 1 січня (PDF). Киргизстат. Процитовано 13 вересня 2014.^[недоступне посилання з квітня 2019]
2. Brief Description of Jalal-Abad Province [Архівовано 31 травня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
3. Газета «Ситуація», № 25 січня 2009, стр. 3, (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2011. Процитовано 30 червня 2010.
4. Перепись населения Киргизии 2009. Джалал-Абадская область (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
5. Население Киргизии. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 9 січня 2013.
6. По переписи 1989 года хемшилы включались в состав армян
7. Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
8. Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2010. Процитовано 30 червня 2010.
9. Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2010. Процитовано 30 червня 2010.
10. Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
11. Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
12. Kyrgyzstan - Джалал-Абадська область. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 30 червня 2010.

Посилання

• Державний Інтернет портал — Джалал-Абадська область^[недоступне посилання з липня 2019]
• Місцеве самоврядування Джалал-Абадської області