Був старшим сином і спадкоємцем еміра Мубарака Великого[1]. Він був першим помічником батька, особисто брав участь у палацовому перевороті 1896 року, коли було повалено та вбито еміра Мухамада, згодом заміщав батька на час його відсутності у столиці[1]. У листопаді 1915 року після смерті Мубарака Джабір II успадкував кувейтський престол[1].
Зійшовши на престол, Джабір скасував податок на нерухомість та вигнав з Кувейту аджманів — противників еміра НедждаАбдель-Азіза ібн Сауда, з яким у еміра були дружні стосунки[1].
Джабір II був амбітним, честолюбним і незалежним правителем, постійно конфліктував з англійцями[1].
5 лютого 1917 року 57-річний Джабір помер. Трон успадкував його молодший брат Салім[1].