Дерюгін Георгій Михайлович

Георгій Дерюґін
Народився	15 грудня 1871(1871-12-15)
Помер	23 жовтня 1933(1933-10-23) (61 рік) Берлін, Німеччина
Поховання	Православний цвинтар Тегель
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький університет
Посада	депутат Державної думи Російської імперії^[d]
Брати, сестри	Дерюгін Костянтин Михайлович
Нагороди	Орден Святої Анни

Георгій Дерюґін (нар. 15 грудня 1871 — пом.23 жовтня 1933, Берлін, Німеччина) — громадський діяч і політик в Російській імперії. Депутат Державної Думи. Московитський шовініст, видавець консервативної монархічної газети «Голос Руси».

Землевласник на території колишньої Гетьманщини (Чернігівська губернія). У вересні 1918 перебував на території Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського, де у Києві готував скликання московитського монархічного з'їзду.

У міжвоєнний час — активіст московської монархічної еміграції в Німеччині.

Біографія

Землевласник у Чернігівській губернії в Україні (90 десятин). Також займався аграрним бізнесом у Псковській губернії в Сетомаа (360 десятин). Родовий маєток — Колосівка.

Син статського радника Михайла Дмитровича Дерюґіна та Людмили Степанівни Любич-Ярмолович-Лозини-Лозинської (? -1923). Молодший брат Константин — вчений-зоолог, фахівець з гідробіології.

Освіту здобув у Псковській гімназії і в Санкт-Петербурзькому університеті, який закінчив з дипломом 1-го ступеня (1899). 1900 вступив у Санкт-Петербурзький археологічний інститут, який закінчив 1902 зі званням дійсного члена інституту.

1899 зарахований до Державної канцелярії, в якій прослужив до обрання в члени Державної Думи. Обіймав посади старшого діловода Державної канцелярії та помічника статс-секретаря Державної ради. Дослужився до чину статського радника.

Громадська діяльність

Громадську діяльність розпочав 1899, будучи обраним гласним Псковського повітового земського зібрання. Згодом займав посади повітового і губернського гласного, почесного мирового судді (з 1909). Брав участь у виданні консервативної газети «Голос Руси».

У 1912 був обраний членом Державної думи від Псковської губернії.

Під час Першої світової війни був членом Особливої ​​наради для обговорення та об'єднання заходів з перевезення пального, продовольчих і військових вантажів. У 1915 ходили чутки, що Дерюґін отримує гроші з секретних урядових фондів.

Після Лютневої революції перебував у Петрограді. 14 березня 1917 голова Думи Родзянко зажадав прокоментувати звинувачення в отриманні субсидій з секретних урядових фондів. Через два дні Дерюґін написав відповідь, в якій стверджував, що

беручи участь ідейно і безкорисливо у виданні газети "Голос Русі", сумлінно не вбачав в отриманні газетою підтримки з казни нічого не сумісного з високим званням члена Державної думи і нічого, що опорочувало б його добре ім'я як громадянина і людини.

.

Влітку 1917 входив до підпільної монархічної організації М. Є. Маркова, яка намагалася врятувати царську сім'ю. Брав участь в Білому русі. У вересні 1918 перебував в Києві для обговорення скликання монархічного з'їзду.

Помер в 1933 в Берліні. Похований на цвинтарі Тегель.

Сім'я

Був одружений з Тетяною Сергіївною Тетеріною. Подружжя мало дітей:

• Михайло (1914-1982) — випускник Інституту політичних наук. Був редактором газети «France Soir», працював перекладачем в Міжнародному агентстві з атомної енергії у Відні. Пізніше став священиком, був ієреєм церкви Воскресіння Христового в Медоне.
• Георгій (1915-?), Випускник Берлінського університету, доктор економічних наук. У 1950-ті переїхав до США, викладав в місцевих університетах.
• Володимир (1918-?)
• Тетяна (1923), перекладач і громадський діяч. Була в шлюбі з письменником Володимиром Варшавським.

Нагороди

• Орден Святої Анни 2 ступеня (1914).

Джерела

• Русское православное кладбище Тегель в Берлине [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Интервью с Татьяной Варшавской, дочерью Г. М. Дерюгина [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Интервью со священником Михаилом Филиппенко, внуком Г. М. Дерюгина [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]

Портал «Біографії»   Портал «Політика»