|
Деррі
 Де́ррі, або Лондондеррі[1] (англ. Derry, Londonderry; ірл. Doire, Doire Cholmchille) — місто в північно-західній частині Ольстеру (Північної Ірландії), адміністративний центр однойменного графства, великий економічний центр і морський порт. Друге найбільше місто Північної Ірландії та п'яте найбільше на острові Ірландія. ГеографіяІсторично Деррі виник як монастирський центр, потім як порт і місто захищене мурами в гирлі річки Фойл, біля затоки Лох-Фойл. Перші споруди знаходилися на західному березі, зараз місто розташовується на обох берегах, з'єднаних двома мостами[2]. ІсторіяРанні рокиЗа легендою святим Колумбом у VI столітті тут на схід від річки Фойл був заснований християнський монастир[3]. Не обов'язково сам Колумб заснував монастир, але монастир входив до об'єднання церков що вважали Колумба своїм духовним головою. Хоча вікінги бували в Ірландії, Деррі не зазнав значних збитків від їх рейдів.  Місто Деррі розквітло у XII — XIII сторіччях, коли клан МакЛохлінів закріпився у поселенні. Під їх заступництвом, Деррі досягло успіхів: населення зростало; монастир і його школа процвітала, були зведені престижні будівлі. З падінням МакЛохлінів, деякі з яких стверджували, що були королями всій Ірландії, Деррі стає провінційним містечком. У другій половині XVI століття Єлизавета I намагалась завоювати Ольстер, але зазнала значних труднощів у цій справі. Уперше англійці встановили залогу в Деррі у 1566 році — проте мали піти кількома роками пізніше. Англійці повернулись у 1600 році під час Дев'ятирічної війни. У 1603 році було засновано торгове поселення, у 1608 році ірландці під керівництвом Кагіра О'Догерті знищили поселення[4]. Заколот був придушений, а О'Догерті — страчений. Англійська колонізаціяДо 1610 року нинішні землі Деррі були частиною графства Донегол[5], поки король не передав західний берег Фойла, разом з частинами графств Колрейн, Антрім і Тирон, «Поважному ірландському суспільству» (The Honourable The Irish Society), заснованим лондонськими ліврейними компаніями для колонізації графства Деррі, а місто було перейменовано в Лондондеррі. Це було частиною зусиль корони з англійської колонізації Ольстеру. Деррі був першим містом з регулярним плануванням в Ірландії. Будівництво велося в 1613—1619 роки й обійшлося в £10.757[6]. Згідно з королівським указом, місто займало площу радіусом в 3 ірландські милі (близько 6,1 км). Сучасне місто зберігає планування XVII століття. Найстарший будинок міста теж належить до тієї епохи — це готичний собор святого Колумби 1633 року. XVII століттяУ 1640-х роках місто постраждало від Воєн трьох королівств, починаючи з повстання 1641 року, коли католики зробили невдалу спробу захопити місто. У 1649 році місто, яке підтримувало парламент, було під облогою військ шотландських пресвітеріанців — прихильників монархії. Допомога місту прийшла від несподіваного союзу круглоголових під командуванням Монка і католиків, якими командував Owen Roe O'Neill. Вони знову стали ворогами після висадки Армії нового зразка в Ірландії в 1649. Війна в Ольстері закінчилася розгромом ірландської католицької армії в битві при Scarrifholis в 1650. Під час англійської «Славної революції», станом на листопад 1688 року лише Деррі й сусідній Енніскіллен були зайняті протестантами. 7 грудня до міста підійшла армія з 1200 осіб під керівництвом Олександра Макдоннела, графа Антріма. Місто не впустило війська. У квітні до стін підійшли основні сили Якова II і почалася облога, що тривала 105 днів. Лише наприкінці червня три вільямітських кораблів змогли прорвати блокаду. За цей час від 7 тисячного гарнізону залишилося менше половини[7]. Спільні втрати доходять до 10.000 осіб. XVIII та XIX століттяУ XVIII столітті в місті було побудовано багато будинків в георгіанському стилі, що збереглися до наших днів. Перший міст через Фойл був побудований в 1790 році. У XVIII й XIX століттях звідси покидали Ірландію багато емігрантів, котрі заснували, серед іншого, міста Деррі і Лондондеррі в Нью-Гемпширі, США[8]. XX століттяПід час першої світової близько 5000 жителів міста обох конфесій служили в британській армії. Протягом ірландської війни за незалежність в місті було багато сутичок між католиками й протестантами[9][10]. Багато жителів міста загинули або були змушені покинути свої будинки. Зрештою, місцеві політики змогли домовитися і насильство припинилося. У 1921 році, в результаті поділу Ірландії, Деррі став прикордонним містом, втративши старі економічні зв'язки з регіоном Донегол. У другу світову війну місто відіграло велику роль в Битві за Атлантику[11]. Порт використовувався кораблями Королівського флоту, канадського флоту, і інших союзників. У місті були розквартировані 20 000 британських, 10 000 канадських і 6000 американських моряків[12]. Відповідно до секретної угоди з Британією, в місті розташовувалася база ВМФ США, перша, заснована ними в Європі[13]. Після другої світової місто почало занепадати, безробіття зросло. Спроби «Комітету за університет в Деррі» відкрити тут ВНЗ не увінчалися успіхом. Місто стало одним із центрів правозахисного руху в Північній Ірландії, бо католики відчували політичну й економічну дискримінацію з боку проанглійської влади[14][15][16]. 1968 року уряд заборонив проведення демонстрації, організованої «Асоціацією цивільних прав Північної Ірландії», і розігнало її силами поліції[17]. Події, що відбулися за парадом «підмайстер Деррі» в серпні 1969 року, закінчилися Сутичкою за Богсайд і, зрештою, привели до початку широкомасштабного конфлікту в Північній Ірландії. 1972 рік був відзначений трагедією Кривавої неділі, коли 13 учасників мирного маршу протесту були застрелені й ще 13 поранені британськими військами. Також в місті діяв «Рух на захист цивільних прав». На початку 1970-х років в Деррі була широкомасштабна військова присутність англійців, з усім тим, не припинило хвилювання. У багатьох районах жителі зводили барикади, що перешкоджали англійським силам. Напруженість поступово спадала до кінця конфлікту наприкінці 1980-х і початку 1990-х років. ЕкономікаДеррі — другий за значенням економічний центр Північної Ірландії. Тут традиційно розташовувалися підприємства лляної, швейної, хімічної (DuPont)[18] і харчової промисловості. Останніми роками розвивається високотехнологічний сектор. Освіта та культураУ Деррі розташований кампус Ольстерського університету (раніше називався Magee College)[19]. Однак, досі звучать заклики відкрити в місті незалежний університет. У місті розташований також Північно-Західний регіональний коледж, де навчаються близько 30.000 студентів[20]. У Деррі знаходиться одна з двох найстаріших в Північній Ірландії середніх шкіл — Фойл- і Лондондеррі-коледж. Вона була заснована в 1616 році. СпортВ місті є футбольна команда «Деррі Сіті», що грає у Ірландській лізі, та команди Інститут та Оксфорд Юнайтед Старс що грають у лізі Північної Ірландії. Команда Деррі ГАА грає у кельтський футбол. Місто має кілька клубів з боксу, найвідоміший з яких The Ring Boxing Club, за який виступали Чарлі Неш та Джон Дадді. Відомі мешканці
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
