Деркач Марія Іванівна

Деркач Марія Іванівна
Народилася	14 квітня 1930(1930-04-14)[1]  Носиківка, Шаргородський район, Могилівська округа, Українська СРР, СРСР[1]
Померла	14 січня 1995(1995-01-14)[1] (64 роки)  Носиківка, Шаргородський район, Вінницька область, Україна[1]
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	художниця

Марія Іванівна Деркач (нар. 14 квітня 1930, село Носиківка Шаргородського району Вінницької області — пом. 14 січня 1995 року, там же) — українська художниця та поетеса.

Біографія

Народилася 14 квітня 1930 році в селі Носиківка Шаргородського району Вінницької області в родині колгоспників[2].

У важкі тридцяті роки у її сім'ї померло троє маленьких дітей[3]. У батьків залишилася тільки Марія[3]. Коли їй було 7 років, загинув батько, який працював у колгоспному млині[4]. Закінчивши сім класів, Марія пішла навчатися в Шаргород на курси крою та шиття[3].

З 15 років трудилася в місцевому колгоспі[4]. В 17 років Марія вийшла заміж.[3]

Малювати любила з дитинства. Спочатку розмальовувала стіни хат і комини печей[4].

У 52 роки, з'явилася її перша картина. У своїй творчості Марія Іванівна користувалася пензлями зробленими власноруч. Її картини зберігаються в школах та інститутах, музеях і картинних галереях, приватних колекціях, у друзів і сусідів[4].

Картини: «Вишивальниця», «Моя хата», «Біля криниці», «Там за селом», «Натюрморт», «Райдуга за селом», «Портрет Т. Г. Шевченко», «Портрет майстрині», «На лузі», «Портрет Софії Ротару», «Лебеді», «Корови», «Весна», «Людина і світ», «Квіти», «Одруження», «Собака», «Коровай», «Материнське щастя», «Хрещення в церкві»[4].

Значна їх частина зберігається у Вінницькому музеї образотворчого мистецтва[3].

Одна з найвідоміших картин художниці - «Після весілля», яка була на виставці в Парижі в 1987 році[2]. Наразі ця картина зберігається у фондах Вінницького обласного художнього музею[3]. Картина «Затишок» була на виставці у Нью-Йорку[4]. Одна із останніх картин «У церкві» була на виставці в Києві (1993)[3].

Марія Іванівна, крім художнього таланту, ще була поетесою[2].

Померла 14 січня 1995 року[3].

У 2019 році, щоб вшанувати пам'ять Марії Деркач та з метою відродження традицій українського народного малярства, з 14 по 18 серпня в селі Носиківка, проходив симпозіум народного малярства «Мальована хата»[5][6]. В ньому взяли участь відомі художники-майстри народного малярства із різних областей України[5]. 18 серпня відбулося урочисте закриття заходу.

З метою увічнення пам'яті Марії Деркач на будівлі Носиківської СЗШ  I—III ступенів відкрито меморіальну дошку[5][7].

Примітки

1. колектив авторів Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
   d:Track:Q60557909d:Track:Q4201869d:Track:Q4532152
2. Нагребецький, Анатолій (2014). Іменами багата земля Шаргородська (українська) . Вінниця: ТОВ "Меркьюрі-Поділля". с. 364.
3. Нагребецький, Анатолій (2010). Насіківка моя, Насіківка (українська) . Вінниця. с. 300.
4.   Світ фарб Марії Деркач: Бібліографічний список: До 85 — річчя від дня народження самобутньої художниці. — Шаргород. — 2015, ЦРБ. — 9 с.
5. Фрідкіна, І. Називали її чудною: [Фоторепортаж про симпозіум народного малярства «Мальована хата», в Носиківці, присвяченому народному самородку — художниці Марії Деркач]/ І. Фрідкіна// Шаргородщина. — 2019. — 23 сер. — С. 4.
6. На Вінниччині художники розмалювали село на честь місцевої мисткині. ФОТО - VежA. Vежа (укр.). 22 серпня 2019. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
7. Симпозіум народного малярства "Мальована хата". www.vocnt.org.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.