Державне свято
Державне свято – свято, офіційно-законодавчо встановлене в країні на честь події або особи, які мали виняткове історичне значення, суттєвий вплив на здобуття країною незалежності, розвиток державності та суверенітету, та які засвідчують тяглість державотворчих і демократичних традицій. СтатусПоняття «державне свято» попри широку вживаність практично не має наукової і законодавчої конкретизації, жоден із законів України не дає такого визначення. Згідно зі статтею 92 Конституції України державні свята можуть встановлюватися виключно законами України. Виходячи із цього положення єдиним державним святом в Україні є День Конституції України встановлений статтею 161 Основного Закону України. Інші свята встановлено постановами Верховної Ради України, указами Президента України або залишилися у спадок від УРСР та визначаються Кодексом Законів про працю України, ухваленим ще у 1971 році [1]. З політологічної точки зору кожне свято є політичним символом з відповідними функціями: 1. Функція експресії – провокування емоцій, здатних повністю перейнятися суттю свята. 2. Комунікаційна функція – передача абстрактних цінностей, апелюючи до напівсвідомих асоціацій, оминаючи складну вербалізацію. 3. Пізнавальна функція формує уяву про практично неосяжні грані певного факту, покладеного в основу свята. 4. Функція контролю – передбачає зіставлення реальних або гіпотетичних зразків із загальновизнаними символами-авторитетами[1]. Система державних свят є маркером державницьких цінностей та складовою гуманітарної безпеки. Державні свята можуть бути неробочими або робочими днями[2]. Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia