|
Деревоподібні папороті
Деревоподібні папороті — група великих папоротей, що формують деревоподібний стовбур. Більший чи менший стовбур, який піднімає листя над землею, формують біля тисячі видів порядку Filicales (більшість з яких раніше класифікувалися до порядку Cyatheales), ці папороті можуть називатися деревоподібними в широкому розумінні слова. Проте з сучасних папоротей лише представники родин ціатейних (Cyatheaceae) і діксонієвих (Dicksoniaceae) формально називаються деревоподібними. ПоширенняДеревоподібні папороті ростуть в тропічних та субтропічних районах, включаючи помірні дощові ліси Австралії, Нової Зеландії, Малайзії та інших груп островів. Деякі роди поширені далі, наприклад Culcita росте в південній Європі.  Загальні відомостіЯк й інші папороті, деревоподібні папороті розмножуються спорами, що утворюються у спорангіях на нижній стороні листка. Листки деревоподібних папоротей зазвичай дуже великі та розділені на численні частини, проте деякі види мають цільне листя. Молоде листя утворюється з завитках, які розгортаються по мірі росту. На відміну від насінних рослин, деревоподібні папороті не мають деревинної тканини, з якої складається стовбур. Стовбур папоротей являє собою волокнисту масу коріння, що піднімається вгору по мірі росту рослини. Загрози для деревоподібних папоротейНа відміну від багатьох папоротей, що досягли широкого поширення завдяки розмноженню спорами, деревоподібні папороті, як правило, мають досить обмежений ареал. Це робить їх надзвичайно вразливими через вирубку лісів. На разі не відомо, чому деревоподібні папороті не досягли широкого поширення, особливо беручи до уваги, що вони достатньо високі, аби мати більше шансів на розповсюдження спор потоками вітру. У певних місцях, як, наприклад, у деяких Гавайських лісах, де розповсюдженні дикі свині останні можуть викорчовувати папороті заради крохмалистої серцевини, що призводить до гибелі рослин. Філогенія
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
