Дерев'янченко Владислав Олександрович

Дерев’янченко Владислав Олександрович
Солдат
Загальна інформація
Народження	21 вересня 1997(1997-09-21) Комсомольськ, Полтавська область, Україна
Смерть	19 жовтня 2023(2023-10-19) (26 років) поблизу села Пречистівка, Волноваський район, Донецька область, Україна[1]
Псевдо	«Groot»
Військова служба
Роки служби	2017–2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Механізовані війська
Рід військ	Десантні війська  Механізовані війська
Формування	80 ОДШБр  «Полтава» →  58 ОМПБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Оборона Бахмута
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Владисла́в Олекса́ндрович Дерев'я́нченко (нар. 21 вересня 1997, Комсомольськ, Полтавська область, Україна — 19 жовтня 2023, поблизу села Пречистівка, Волноваський район, Донецька область, Україна[1][2]) — український військовик, учасник російсько-української війни, що загинув в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Біографія

Виріс та проживав у селі Рацеве Черкаської області, навчався в Рацівській середній школі. Після закінчення школи у 2013 році вступив до Знам'янського ПТУ, яке закінчив у 2016 році за спеціальністю помічник машиніста тепловоза.

30 січня 2017 року вступив за контрактом до лав 80-ї десантно-штурмової бригади, де служив розвідником. 2 лютого 2022 року сплинув термін контракту і Владислав повернувся до мирного життя.

24 лютого 2022 року, з першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну, став на захист Батьківщини. Військову службу проходив у:

• в/ч А1376 (58-ма окрема мотопіхотна бригада, на посаді оператора взводу безпілотних літальних засобів);
• в/ч А4590 (16-й окремий мотопіхотний батальйон «Полтава»).

Брав безпосередню участь у бойових діях в Донецькій та Луганській областях, в обороні Бахмута, боях за Серебрянське лісництво.

До останнього був вірний військовій Присязі. Загинув мужній воїн 19 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Пречистівка Волноваського району Донецької області.

Похований у селі Рацеве Черкаської області.

Родина

У загиблого залишилися мама, сестра та брат.

Нагороди та відзнаки

Указом Президента України від 7 березня 2024 року № 147/2024, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3][4].

• 
  Відзнака 80 ОДШБР «За участь у бойових діях в зоні АТО» (№ 099, 5 серпня 2019)
• 
  Сертифікат за І місце у Всеармійському конкурсі із визначення кращої обслуги кулемета ПКМ[5]
• 
  Нагрудний знак «Інструктор вогневої та тактико-спеціальної підготовки» 2 ступеню (№ 018, 1 листопада 2019)
• 
  Грамота ОК «Північ» (7 серпня 2022)
• 
  Грамота пошани та скорботи Головнокомандувача ЗСУ (19 жовтня 2023, посмертно)

Примітки

1. Ще одна непоправна втрата для Чигиринської громади. Чигиринська ТГ — Чигиринська територіальна громада. Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 31 січня 2024.
2. На війні загинув Владислав Дерев’янченко із Чигиринщини. Cherkasy.city. 24 жовтня 2023. Архів оригіналу за 30 січня 2024. Процитовано 31 січня 2024.
3. Указ Президента України від 7 березня 2024 року № 147/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
4. Військовослужбовці з Чигиринщини отримали державні нагороди (посмертно). Чигиринська територіальна громада. 09 березня 2024. Архів оригіналу за 09 вересня 2024. Процитовано 18 березня 2024.
5. «Завжди перші»: на Житомирщині визначили краще гранатометне відділення АГС-17 та обслугу кулемета ПКМ у Збройних Силах України. Десантно-штурмові війська. 01 листопада 2019.