Денисенко Ігор Васильович
Ігор Васильович Денисенко (* 4 травня 1930, Київ — † 12 березня 2007, Київ) — політв'язень, представник післявоєнного українського андеграунду. БіографіяЗначний вплив на становлення світогляду мали традиції родин Денисенків — Безручків, а також — майже дворічне спілкування з провідними діячами УАПЦ (1942–1943 рр.). Вищу освіту (1947 р. став студентом медінституту) здобути не встиг — 1948 р. був заарештований у справі ОУН. Пройшов табори Мордовії та Колими. Після звільнення у 1958 р. повернувся до Києва. Матері живою вже не застав, а оселився в батька, у помешканні, що залишилося після смерті О. В. Шамраєвої (Петрицької, Василенко) по вул. Паньківська, 9 — у будинку М. С. Грушевського. Оскільки шлях до вищої освіти вже був закритий, працював робітником-зварювальником. Незважаючи на можливість повторних арештів, перебував у вирі українського громадського життя столиці, багато читав. Завдяки Ігореві Васильовичу було врятовано і передано науковцям багато цінних матеріалів з документальної спадщини Михайла Грушевського. Останніми роками працював над створенням циклу спогадів про побачене і пережите. Похований 14 березня 2007 р. на Північному кладовищі. Сім'я
Твори
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia