Виконання програми денацифікації у сфері усунення колишніх функціонерів нацистського режиму з державних, політичних та керівних посад Німеччини було поступово уповільнено у зв'язку з початком Холодної війни та військового протистояння Західної Європи та комуністичного СРСР[джерело?].
Західна Німеччина
Канцлер Конрад Аденауер вважав денацифікацію неефективною: в його намірах було сконцентрувати зусилля на виплати компенсацій жертвам нацистського режиму натомість (програма Wiedergutmachung[en])[6]. 1951 року денацифікацію було скасовано відповідними законами. Колишні посадовці, за винятком основних злочинців, отримали можливість знову обіймати посади[7][8].
Амністійні закони стосувались приблизно 792,176 людей[9]. Таким чином, багато колишніх членів НСДАП знову опинились в політиці: наприклад, 77% членів Міністерства юстиції в 1957 році належали до нацистської партії в минулому[10].
Після військової поразки Росії українці та наші союзники не повинні заспокоюватися. Заради гарантій нормального розвитку цієї країни та всього світу вони мають взяти на себе відповідальність за демілітаризацію, денацифікацію, депутінізацію Росії. Викорінити зі суспільної свідомості росіян наслідки панування рашизму, злочинної авторитарної ідеології. Це стане початком змін, які увінчаються появою на території Росії низки національних демократичних країн, у кожній з який пам‘ятатимуть і засуджуватимуть злочини часів Путіна.[5]
Моє базове розуміння, що верхівка цього режиму – фашистська. Це про протиставлення волі реальності, і про романтизацію минулого золотого віку. І дуже часто фашизм є прямолінійним, як у випадку з Путіним та Ільїним, Дугіним, Прохановим. Усі ці люди, безумовно, – чисті фашисти. Більшість російського телебачення є фашистським, особливо останні пів року. Це повна залежність від великої брехні і ставлення до українців як до людей нижчого сорту. Дуже часто відкрито згадується необхідність їх знищити. Отже, Росія – фашистська у своїй верхівці, фашистська в пропаганді,[13]
Міжнародна спільнота та громадська платформа Форум Вільних Народів Постросії, що об'єднує більше 200 учасників (представників корінних народів Росії, російських опозиціонерів, європейських, американських, азійських інтелектуалів та дипломати, парламентарії, міністрів та політиків) послідовно заявляє про необхідність денацифікації сучасної Росії [14] на кожному форумі.
В ідеалі треба звільнити Україну, зачистити її від нацистів, пронацистськи налаштованих людей та ідеологій[2].
Таке «виправдання» вторгнення викликало чималу критику та протест, уряд Росії звинуватили в хибних уявленнях щодо української державності[17].
Слово «денацифікація» є одним із прикладів російської новомови, що слугує для приховування реальності та зміщенні акцентів на вигідні Росії. Цей термін покликаний створити образ українців як ворога (демонізація), ототожнюючи їх дії зі злочинами нацистів Третього Райху[18].
Після спаду популярності «денацифікації» російські посадовці та пропаганда почали просувати ідентичну за формою та змістом «десатанізацію» для демонізації українців. Таким чином росіяни намагались подати війну як «священну боротьбу» проти вигаданої «тоталітарної гіперсекти» за «традиційні духовні цінності»[19][20][21].
Примітно, що при цьому у складі російської армії діють відкрито неонацистські підрозділи, як от ДШРГ «Русич».
↑Steinweis, Alan E.; Rogers, Daniel E., ред. (2003). The Impact of Nazism: New Perspectives on the Third Reich and Its Legacy. University of Nebraska Press. с. 235. ISBN978-0803222397.
↑Benz, Wolfgang; Bergmann, Werner, ред. (2009). Globke, Hans Maria.. Handbuch des Antisemitismus : Judenfeindschaft in Geschichte und Gegenwart(нім.). Т. II A–K. München: K.G. Saur. ISBN978-3-598-24072-0.
↑Tetens, T.H. The New Germany and the Old Nazis, New York: Random House, 1961 pp. 37–40.
.png)
.gif)
