Макси́м Володи́мирович Девізо́ров ( 3 лютого 1996, Рівне[джерело?]) — український актор кіно і театру.
Життєпис
Народився 3 лютого 1996 року у Рівному[джерело?]. У 2 роки переїхав до Києва[джерело?]. В акторську професію потрапив в ранньому дитинстві. Ще коли ходив в дитячий садок, Максим разом з братом пройшли кастинг, після якого вони знімалися в рекламі та телешоу[1]. У шкільні роки був ведучим телевізійного проекту «Підсумочки» на Першому Національному каналі. Також грав роль привида в програмі «Обережно, діти». 2009 року Максим Девізоров став частиною першого в Росії музичного спектаклю, ролі в якому виконують тільки діти — «Кольорові сни Еколь». Займався в творчих колективах «Республіка Kids», модельному агентстві «Парадіз». Зніматися почав з 2012 року — з'явився в ролі Ярика у російському молодіжному багатосерійному фільмі «Після школи», який транслювався на російському Першому каналі[2].
Закінчивши школу ходив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на підготовчі акторські курси, вирішив вступати до театрального вишу. Однак з першого разу йому це не вдалося. Вступив до Київського національного університету культури і мистецтв на факультет сценічного мистецтва (творча майстерня Ніни Гусакової[3]). 2019 року отримав диплом за спеціальністю «Режисер драматичного театру»[4].
2017 року став актором «Театру-студії 11» (художній керівник — Влада Білозоренко). Грає у виставах «Політ над зозулиним гніздом» у ролі Вождя, «Хамелеон» у ролі Фредеріка Бурдена, «Тату, ми всі в тумані», «Поїхати не можна залишитися»[5].
Широка популярність прийшла до нього після ролі Дениса Денисенка в молодіжному детективі «Перші ластівки». Продовжив зніматися у «Перші ластівки: Zалежні» 2020 року[4]. Того ж року на екрани вийшла комедія «Fake», в якій актор зіграв одну з головних ролей — Марка[6].
Восени 2021 року взяв участь у зйомках воєнної драми, повнометражного фільму «Мирний-21», прем'єра якого відбулася на початку 2023 року[1].
З початком повномасштабного вторгнення РФ вступив до лав Збройних сил України (103 ОБрТрО)[1][7].
Особисте життя
У 2020 році перебував у стосунках з акторкою Лілією Цвєліковою, з якою познайомився на знімальному майданчику[8].
Восени 2021 року під час прослуховування на виставу познайомився із акторкою Світланою Гордієнко, з якою згодом почав зустрічатися[9]. У травні 2022-го пара одружуються[10][9]. Весілля відбулося у Дніпрі, куди Максим приїхав на один день зі служби в ЗСУ[9]. У липні 2024 стало відомо, що подружжя розлучилось, пробувши у шлюбі трохи більше двох років[11][12].
Ролі в театрі
- Театр-студія «11» (м. Київ)
- Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
- 2021 — «Поїхати. Не можна. Залишитися» за п’єсою «Залишитись не можна поїхати» Ігоря Носовського; реж. Тетяна Губрій — Макс
- 2021 — «Моменти/Momenti»; реж. Маттео Спіацці (Італія)
Фільмографія
- Кіно
- Телебачення
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ст. (8 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток української кінематографії, заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, багаторічну сумлінну працю[15][16]
Примітки
Посилання
| |
|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|
.jpg)
