Дебра Елмегрін
Дебра Мелой Елмегрін (нар. 23 листопада 1952[3], Саут-Бенд, Індіана) — американський астроном. Вона стала першою жінкою, яка закінчила Принстонський університет зі ступенем у галузі астрофізики, і вона — перша жінка-докторант в обсерваторіях Карнегі. З 1985 року вона працювала професором астрономії в коледжі ім. Вассара, зараз очолює кафедру ім. Марії Мітчелл. Вона написала підручник з астрономії, опублікований Prentice Hall у 1997 році. Вона працювала президентом Американського астрономічного товариства з 2010 до 2012 рік. 30 серпня 2018 року її призначили обраним президентом Міжнародного астрономічного союзу (МАС) на 30-й трирічній Генеральній асамблеї у Відні, Австрія[4] і стала президентом МАС у 2021 році[5]. Молодість й освітаЕлмегрін народилася в Саут-Бенді, штат Індіана, у 1952 році. Вона захопилася астрономією в юному віці[6]. Вона здобула ступінь бакалавра астрофізики у Принстонському університеті у 1975 році[7], де стала першою жінкою, яка закінчила навчання за напрямком астрофізика[8]. Вона здобула ступінь магістра та доктора філософії з астрономії у Гарвардському університеті. У 1976 році вона вийшла заміж за астронома Брюса Елмегріна[6][9]. Кар'єраПочинаючи з 1979 року Елмегрін проводила постдокторантські дослідження в обсерваторії Гейла (тепер обсерваторія Маунт-Вілсон), де вона була першою жінкою-докторонтом в обсерваторіях Карнегі[8]. З 1985 року вона почала викладати астрономію в коледжі ім. Вассара. У 1990 році вона стала доцентом, у 1993 році — завідувачем кафедри[10][6][11][9]. Елмегрін особливо цікавиться зореутворення і виникнення галактик, утворені зірками[12]. У 1997 році у видавництві Prentice Hall вийшов друком підручник з астрономії для студентів «Галактики та галактична структура». Елмегрін — авторка понад 200 наукових праць. Вона була президентом Американського астрономічного товариства з 2010 до 2012 рік[12][13], її призначили членом правління Десятилітнього огляду астрономії та астрофізики 2010 року, проведеного Національними академіями наук, інженерії та медицини[14]. У 2013 році вона з чоловіком написала статтю «Початок спіральної структури у Всесвіті», опубліковану в «Astrophysical Journal»[15]. ВизнанняУ 2019 році її обрали членом Американської академії мистецтв і наук[16]. У 2018 році Елмегрін отримала премію Джорджа Ван Бісбрука за безкорисливе служіння астрономії в регіональному, національному та міжнародному масштабах[17]. У 2020 році вона приєдналася до Американського астрономічного товариства[18]. У 2011 році її обрали членом Американської асоціації сприяння розвитку науки[19]. Праці
Елмегрін також опублікувала понад 200 наукових робіт, зокрема:
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia