Двигубський Іван Олексійович
Двигубський Іван Олексійович (нар. 24 лютого (7 березня) 1771 — пом.30 грудня 1839 (11 січня 1840)) — український вчений-природознавець, педагог, ректор Московського університету, доктор медицини, професор. ЖиттєписНародився у м. Короча Курської губернії (тепер Бєлгородська область Російської Федерації) у родині священика Олексія Двигубського. Був нащадком козацького роду, засновник якого зміївський сотник початку XVIII ст. А.Горпинченко-Двигубський. Спочатку отримав домашню освіту. Згодом поступив та закінчив Харківський колегіум, де пізніше викладав риторику. У 1793—1796 роках навчався у Московському університеті, працював там і надалі. З 1798 року він ад'юнкт-професор природничої історії, з 1802 року отримує звання доктора медицини. Того ж року виїхав за кордон для вдосконалення в галузі хімії та медицини: слухав лекції в університетах Парижа, Геттінгена та Відня, відвідав Чехію та Угорщину. З 1808 року стає ординарним професором, з 1830 року — заслуженим професором. У 1820—1829 роках видавав журнал «Новый магазин естественной истории, физики, химии и сведений экономических». З 1826 до 1833 рік призначається ректором Московського університету. Водночас, у 1827—1833, роках завідувач університетської кафедри ботаніки, деякий час був також деканом медичного факультету. У 1833 році вийшов у відставку, отримавши звання дійсного статського радника. Після цього перебирається до Кашири Казанської губернії (тепер Московська область Російської Федерації). Сконав в цьому ж місті 30 грудня 1839 року. Звання та нагородиЧлен Московського товариства дослідників природи, Московського фізико-медичного товариства, Санкт-Петербурзького економічного товариства та інших наукових товариств. Кавалер орденів св. Станіслава 1-го ступеня (1881 рік), св. Анни 1-го ступеня (1883 рік), св. Володимира 2-го ступеня (1890 рік). Твори
Джерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia