Данилов Михайло Вікторович (актор)

Данилов Михайло Вікторович
Народився	29 квітня 1937(1937-04-29)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Помер	5 жовтня 1994(1994-10-05)  (57 років) Бостон, США ·рак легень[1]
Поховання	Большеохтінський цвинтар^d
Країна	СРСР   Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Знання мов	російська
Заклад	БДТ імені Горького
Роки активності	з 1965
Нагороди
IMDb	ID 0200224

Михайло Вікторович Данилов (нар. 29 квітня 1937, Ленінград, Російська РФСР, СРСР — пом. 5 жовтня 1994, Бостон, США) — радянський і російський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР (1988).

Біографія

У 1965 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики та кінематографії. Працював у Ленінградському театрі драми імені Пушкіна.

З 1966 — актор ленінградського Великого драматичного театру. Творча біографія Михайла Данилова пов'язана з Георгієм Товстоноговим та ВДТ. На цій сцені він зіграв десятки маленьких ролей, створив «точні стилістичні постаті».

Помер після важкої та тривалої хвороби 5 жовтня 1994 року у Бостоні[2]. Урна з прахом похована в Санкт-Петербурзі на Велькоохтинському цвинтарі.

Творчість

Ролі у театрі

Великий драматичний театр

• 1972 — «Ревізор» (за однойменною п'єсою Миколи Гоголя; режисер Георгій Товстоногов) — Бобчинський
• «Провінційні анекдоти» (за п'єсою Олександра Вампілова; режисер Олександр Товстоногов) — Калошин; оформлення вистави
• 1973 — «Мольєр» (за п'єсою Михайла Булгакова «Кабала святош»; режисер Сергій Юрський) — Лагранж
• 1974 — «Три мішки бур'янів» за Володимиром Тендряковим; режисер Георгій Товстоногов) — Митрофан
• 1974 — «Енергічні люди» (за однойменною п'єсою Василя Шукшина; режисер Георгій Товстоногов) — Лисий
• 1975 — «Історія коня» (за повістю Лева Толстого «Полотномір»; постановка Георгія Товстоногова, режисер Марк Розовський, вірші Юрія Ряшенцева) — Конюший
• 1978 — «Піквікський клуб» (за романом Чарльза Діккенса, режисер Георгій Товстоногов) — адвокат

Фільмографія

• 1971 — До запитання (телеспектакль ЛенТВ, режисер А. Бєлінський) — Яків Михайлович
• 1972 — Будинок на Фонтанці
• 1974 / 1981 — Агонія — князь Михайло Андроніков
• 1974 — Ще раз про Шерлока Холмса — доктор Ватсон
• 1975 — На все життя — доктор Подружжя
• 1976 — Звичайна Арктика
• 1977 — Майже кумедна історія — Лазаренко
• 1977 — Людина-невидимка — Бантінг
• 1978 — Расмус-бродяга — Ліандер
• 1978 — [[Остання альтернатива] (телеспектакль)] — Квемот
• 1979 — Осіння історія — Віктор Іванович Лисцов
• 1979 — Повернемося восени — Богуславський Сергій
• 1980 — Мій тато — ідеаліст
• 1981 — Мегре і людина на лаві — Мегре
• 1981 — Не було б щастя... — солідний
• 1981 — Всім — спасибі! — Леоніде Аркадійовичу
• 1982 — Не чекали, не гадали! — ветеринар
• 1982 — Професія — слідчий — Борис Євгенович
• 1982 — Інспектор Лосєв — Григорій Семенович Пирожков
• 1982 — Крадіжка — Ретланд
• 1982 — Продавець птахів — Вепс
• 1983 — Не було б щастя... — Петя, «Солідний»
• 1983 — Останній аргумент королів — Кларк
• 1983 — Серед сірого каміння — урядник
• 1984 — Капітан Фракас — Тиран
• 1985 — Проста смерть … — Оповідач
• 1985 — Співучасть у вбивстві — Альберт Фогг
• 1985 — Казкова подорож містера Більбо Беггінса, Хобіта — Більбо Беггінс
• 1986 — Мій ніжно коханий детектив — містер Грін
• 1986 — Прорив — Марчук
• 1986 — Шлях до себе — дядько Мишко
• 1986 — Тихе слідство — завідувач паливної бази Кривощапов
• 1987 — Ось така історія … — Микола Петрович Путінцев
• 1987 — Життя Клима Самгіна — Катін
• 1987 — Дружина керосинника — офіцер
• 1988 — Ці... три вірні карти... — Чекалинський
• 1988 — Гнів батька (короткометражний)
• 1988 — Острів іржавого генерала — режисер
• 1989 — Візит пані — перукар
• 1989 — Процес
• 1990 — Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання — тесть Володимира
• 1990 — Анекдоти — Ротшильд
• 1990 — Чернов / Chernov — Деян
• 1991 — Курка — Федір
• 1994 — Майстер і Маргарита — Михайло Олександрович Берліоз

Ролі у радіовиставах

• «Гонорар сто тисяч» (за романом Рекса Стаута «Дзвінок у двері») — Ніро Вульф
• «Космічні компаньйони» (за творами Роберта Шеклі) — Арнольд

Примітки

1. https://www.kp.ru/daily/25673/834386/
2. Ремизова М., Маргиева Н. (22 квітня 2011). Актёр и режиссёр Михаил Козаков скончался в израильской клинике. kp.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 30 липня 2017.

Посилання

• Михайло Вікторович Данилов: Біографія [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт проекту «Актори радянського та російського кіно»